Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Ірина Абрамова, Михайло Кальницький

486.63. Садиба 1900–09, в якій проживав Шолом-Алейхем (архіт., іст.).

Вул. Саксаганського, 27, 27-б. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці та флігеля у глибині подвір’я.

Головний будинок (№ 27). Споруджено у садибі, що на той час належала домовласниці Е. Хржановській.

П’ятиповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований (перший поверх тинькований), у плані прямокутний, односекційний. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям.

Оздоблений у стилі історизм з елементами неоренесансу. В опорядженні головного фасаду застосовано колони коринфського ордера (у порталі, в обрамленні вікон третього і п’ятого поверхів), ліплений (орнаментальний і скульптурний) та цегляний декор. Симетрична композиція фасаду сформована трьома розкріповками, виділеними лопатками й фігурними аттиками, з яких тридільний центральний аттик під лучковим фронтоном включає два аркові слухові вікна, прямокутні бічні й круглі прорізи, окреслені виступними архівольтами. На бічних розкріповках влаштовано балкони, на правому фланзі – проїзд на подвір’я. Парадний вхід у будинок у вигляді широкого аркового отвору з декоративним замковим каменем фланковано коринфськими напівколонами, нижні частини фусту яких прикрашає ліплення.

Площину центральної розкріповки над входом оздоблено масивними консолями з маскаронами на картушах і розетками. На рівні другого поверху обабіч осі портала розташовано ескедри зі встановленими в них скульптурними жіночими постатями. Вікна здвоєні, на першому–четвертому поверхах прямокутні, на п’ятому – аркові. Оздоблення кожного з поверхів має відмінний характер. Фасад, звернений у бік подвір’я, значно спрощений, з одним ризалітом у центрі, розкреслений гуртами. Вікна і балконні двері прямокутні.

Споруда – характерний для свого часу прибутковий будинок з квартирами, розрахованими на мешканців середнього достатку.

Флігель (№ 27-б). У глибині подвір’я, паралельно фасадному будинку.

Шестиповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Перекриття пласкі, дах односхилий, з бляшаним покриттям.

Оздоблений у стилі модерн. Центральну частину, де розташовані вхід і сходи, виділено розкріповкою і завершено прямим аттиком, декорованим неглибокими вертикальними нішами. Фланги розкріповки підкреслено лізенами.

Праворуч від входу прямокутний отвір проїзду (тепер закладений). Прямокутні вікна розташовано симетрично й прикрашено замковими каменями та підвіконними рядами сухариків. Різні за розмірами та формою вікна центральної частини оформлено лиштвами.

Вінцевий карниз простого профілю підтримують цегляні консолі. Фасад з обох боків на рівні другого–шостого поверхів фланкують балкони, на яких частково збереглися первісні ковані грати.

Споруда – типовий для Києва прибутковий будинок в стилі модерн.

Садиба – цікавий зразок забудови ділянки поч. 20 ст. з різними за стилями будівлями.

В 2-й пол. 1903 – 1-й пол. 1905 у квартирі № 4 на другому поверсі головного будинку № 27 проживав Шолом-Алейхем (справж. – Рабинович Шолом Нохумович; 1859–1916) – письменник. У цей період активно займався літературною та громадською діяльністю. Звідси, зокрема, вів переговори з письменником Л. Толстим з приводу участі останнього у літературному збірнику, прибутки від якого призначалися на допомогу жертвам єврейського погрому 1903 у Кишиневі. Листування з Л. Толстим стало причиною встановлення за помешканням Шолом-Алейхема поліцейського нагляду.

1988 на фасаді будинку встановлено меморіальну бронзову дошку з горельєфним портретом письменника на тлі рельєфного зображення сцен з єврейського життя (ск. В. Медведєв, арх. А. Милецький).

Тепер частину приміщень головного будинку займають перукарня і кафе-бар.

Література:

ДАК, ф. 143, оп. 2, спр. 2443; ф. 163, оп. 41, спр. 6186; Кальницкий М. Шолом-Алейхем и киевская охранка // Возрождение-91. – 1992. –№ 5; Шолом-Алейхем. Собрание сочинений. – М., 1974. – Т. 6.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1142 – 1143.