Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький, Лариса Федорова

486.56. Садиба 1899–1900, в якій проживав Баранецький О. В. (архіт., іст.).

Вул. Саксаганського, 30, 30-б, 30-в.

Складається з головного будинку, розташованого на червоній лінії забудови вулиці, й двох флігелів у глибині подвір’я. Ділянка забудована одночасно на замовлення домовласниці – швейцарської громадянки А. Бонадурер за проектом арх. В. Ніколаєва. Під час капітального ремонту на поч. 1990-х рр. головний будинок переплановано.

Головний будинок (№ 30). Чотириповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований, у плані близький до прямокутника, односекційний. Перекриття залізобетонні пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. На лівому фланзі проїзд на подвір’я.

Зовнішнє оздоблення симетричного фасаду типове для оформлення прибуткових будинків, вирішених у цегляному стилі. Площину фасадної стіни розчленовано трьома підвищеними розкріповками – центральною і двома фланговими, підкресленими лопатками й завершеними прямокутними аттиками на стовпах. Основними елементами декору є фігурне цегляне мурування і ліплені прикраси у вигляді картушів і гірлянд (у верхніх частинах лопаток) та рослинного орнаменту. Головний арковий вхід оформлено порталом, що виділяється на тлі рустованих лопаток.

Вікна прямокутні, оздоблені замковими каменями, аркатурними й зубчастими надвіконними смугами, підвіконними фільонками з геометрично-рослинним орнаментом. Окрасою споруди є вінцевий карниз, що спирається на дрібночарунковий ярусний аркатурний фриз.

Збереглись оригінальні балконні грати з металевих арабесок. Дворовий фасад позбавлений декоративного оздоблення, його особливістю є великі відкриті лоджії на другому–четвертому поверхах.

Будинок органічно входить до ансамблю житлової забудови кварталу між вулицями Володимирською і Горького.

Флігель (№ 30-б). Паралельно головному будинку.

Чотириповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Декор фасадів стриманий, з використанням можливостей фігурного цегляного мурування.

Центральну розкріповку завершено напівциркульним щипцем.

Флігель (№ 30-в). Паралельно флігелю № 30-б.

Чотириповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Оформлений фігурним цегляним муруванням. Центральну частину завершено трикутним щипцем.

Садиба – характерний зразок житлової забудови Києва кін. 19 – поч. 20 ст., зведеної у цегляному стилі.

1901–05 в садибі проживав Баранецький Осип Васильович (1843–1905) – фізіолог і анатом рослин, чл.-кор. Імператорської Санкт-Петербурзької АН (з 1897), професор кафедри ботаніки Київського університету (з 1873). У ці роки також товариш голови, голова (з 1904) Київського товариства природознавців при університеті. Досліджував проблеми фотосинтезу, росту рослин, осмотичні властивості рослинних клітин. Раніше мешкав на вул. Пушкінській, 33.

Тепер частину приміщень першого поверху займає магазин.

Література:

ДАК, ф. 16, оп. 465, спр. 4768; ф. 163, оп. 41, спр. 5791; ДАКО, ф. 1626, оп. 6, спр. 479.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1135 – 1136.