2003 р. Звід пам’яток Києва
Борис Єрофалов, Михайло Кальницький, Ніна Коваленко
486.38. Житловий будинок 1913–14, в якому проживали Брун К. І., Каміонський О. І., Штейнберг Л. П. (архіт., іст.).
Вул. Саксаганського, 58. На червоній лінії забудови вулиці.
Споруджено як прибутковий будинок оперного співака О. Каміонського за проектом арх. Й. Зекцера.
Шестиповерховий, цегляний, пофарбований (цоколь тинькований), у плані Т-подібний з довгим дворовим крилом, перпендикулярним до вуличного об’єму. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. У напрямку подвір’я зорієнтовано основний сходово-ліфтовий вузол і проїзд у південному крилі. Двоє чорних сходів розміщено перпендикулярно до цієї осі.
Оздоблений у стилі історизм з елементами неоампіру. Композиція головного фасаду симетрична, виявлена трьома еркерами – гранчастим у центрі й заокругленими бічними, завершеними балконами на рівні шостого поверху.
Плавний перехід між еркерами створюють гранчасті у плані балкони з кованими гратами. П’ятивіконну середню площину фасаду акцентовано трикутним пологим аттиком, оздобленим трьома переплетеними ліпленими вінками (збереглися частково). По осі симетрії внизу розташовано вхід, оточений стилізованим порталом під трикутним щипцем з жіночим маскароном у картуші, вгорі декоративний архівольт над вікном. Прорізи вікон і входу прямокутні. Вінцевий фриз над середньою площиною декоровано ліпленими гірляндами, на флангах фасаду – наріжними акротеріями. Поповерховий декор на другому поверсі включає мотив меандра. Вітринні вікна магазинів розташовані на тлі рустування. Фасади дворового крила з прямокутними прорізами оформлено у спрощених формах. Цегляний рельєф торців-брандмауерів, завершених трикутними щипцями, складається з вертикальних лопаток і смуги центральних невеликих вікон.
Будинок відзначається оригінальним трактуванням засобів класицистичної архітектури, масштабно пов’язаний із забудовою вулиці.
У 1910–30-х рр. (з перервами) в квартирі № 18 проживала Брун (Брун-Каміонська) Клара Ісаківна (1876–1959) – оперна співачка (сопрано), заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1938).
Дружина власника будинку О. Каміонського. Солістка київського Міського театру. 1899–1926 співала у складі оперних труп багатьох міст Російської імперії, Австрії, Німеччини, Франції та інших країн Європи. В її репертуарі було бл. 100 оперних партій. Першою в Росії виконала партію Тоски в однойменній опері Дж. Пуччіні. Одночасно виступала як камерна співачка під час численних гастрольних турне. З 1926 займалася педагогічною діяльністю, викладала у музичному технікумі, консерваторії (1934–52, з 1929 професор).
Її ученицями були відомі співачки Київської опери Л. Лобанова-Рогачова, Г. Сухорукова.
До 1917 у квартирі № 18 і в будинку, що стояв на цьому місці раніше, жив власник садиби Каміонський Оскар Ісайович (1869–1917) – оперний співак (баритон). Чоловік К. Брун. Народився в Києві, закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію (1891). Виступав на оперних сценах Італії, Греції, Одеси, Харкова, Києва (1894–95, 1902–04), Ростова-на-Дону, Тифліса, Санкт-Петербурга, Москви та ін. Популяризував твори українських композиторів, зокрема, М. Лисенка. Помер у м. Ялті.
У 1910-х рр. в будинку мешкав Штейнберг Лев Петрович (1870–1945) – диригент, композитор, педагог, народний артист СРСР (з 1937), Герой Праці (1925). У 1910–18 диригент київського Міського театру.
Тепер на першому поверсі магазин «Союздрук», дегустаційна зала «Срібна роса».
Література:
Ильевич С. Солистка украинской оперы // Зеркало недели. – 1997. – 7 марта; Кальницький М. Улюбленці муз серед київських домовласників // Янус – Нерухомість. – 1998. – № 23 (грудень); Левик С. Записки оперного певца. – М., 1962; Лисенко І. Словник співаків України. – К., 1997.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1119.