2003 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький, Світлана Панькова

486.27. Житловий будинок серед. 19 – поч. 20 ст., в якому проживав Кониський О. Я. (іст.).

Вул. Саксаганського, 80. На червоній лінії забудови вулиці, в ряді історичної забудови.

Первісний об’єм займав лише частину фронту біля правої межі ділянки і являв двоповерхову мішану споруду серед. 19 ст. з типовим фасадом на п’ять вікон, з підвалом та значним виступом углиб подвір’я. В 1896–98 будинком володів цивільний інж. К. Іванов – штатний архітектор університету св. Володимира у 1891–97, автор проекту будівлі Бактеріологічного інституту (1896).

На поч. 20 ст. об’єм розширено до лівої межі ділянки цегляною двоповерховою прибудовою. При цьому створено новий декор фасаду в стилі неокласицизм з елементами модерну. Фасад асиметричний, тинькований, прикрашений рустуванням, орнаментами у вигляді меандра тощо. Вікна другого поверху оформлено прямими сандриками, фланковано оригінальними рустованими доричними пілястрами, вісь головного порталу підкреслено аттиком.

1898–1900 у будинку проживав Кониський Олександр Якович (1836–1900) – письменник, публіцист, педагог, громадсько-політичний діяч. Фахової освіти не мав, студіював право. Громадську роботу розпочав у Полтаві.

Член Полтавської Громади, організатор недільних шкіл, громадських бібліотек.

1863–66 перебував на засланні. З 1872 проживав у Києві, мав адвокатську практику, співпрацював у періодичних виданнях, член київської Старої Громади. Як член Міської думи домагався введення української мови в школах.

Провідник ідеї національної єдності українців Галичини та Наддніпрянщини, співпраці їхніх культурно-освітніх та громадських організацій і видавництв. Один із засновників Товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1873) та ініціатор реформування його у Наукове товариство ім. Т. Шевченка (1892).

Брав участь у заснуванні в Галичині журналу «Зоря» та відновленні часопису «Правда», у Києві – організації видавничого товариства «Вік».

Літературну діяльність почав 1858. Виступав у періодичних виданнях з публіцистичними та літературно-критичними статтями, рецензіями, популярними нарисами з історії України. Більшість поетичних творів увійшло до збірки «Порвані струни» (1886). Автор низки прозових творів, біографічних досліджень. Книжка О. Кониського «Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя» (тт. 1–2, 1898–1901) – одна з найповніших на той час біографій поета. Автор популярних книжок і підручників для недільних і вечірніх шкіл. Творчість О. Кониського високо оцінив І. Франко. Значну частину спадку заповів НТШ та Чернігівському земству. Похований на Байковому цвинтарі. 1878–98 проживав на сучасному бульв. Т. Шевченка, 38 (будинок не зберігся).

У 1920-х рр. будинок передано Управлінню Південно-Західної залізниці для розміщення дитячої консультації та ясел, які містилися тут до 1990-х рр. Тепер будинок стоїть порожній, поволі руйнується.

Література:

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 1043; Відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАНУ. Спогади Марії Олександрівни Малиновської, дочки О. Я. Кониського (машинописна копія); Берло Г. Мої знайомства з деякими київськими діячами // Україна. – 1929. – Кн. 33; Весь Киев: Адресная и справочная книга на 1900 год. – К., 1900; Гаєвська Л. О. Кониський Олександр Якович // УЛЕ. – К., 1990. – Т. 2; Грушевський М. Пам’яті Олександра Кониського // Записки НТШ. – Львів, 1901. – Кн. 1; Кучер Р. В. Наукове товариство імені Т. Шевченка. – К., 1992; Палієнко М. Київська Стара Громада у суспільному та науковому житті України (друга половина XIX – початок ХХ ст.) // Київська старовина. – 1998. – № 2.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1112 – 1113.