Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький, Галина Мостова, Лариса Федорова

486.22. Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилися правління Товариства українських кооператорів «Наша кооперація», редакція журналу «Наша кооперація», проживав Стасюк М. М. (іст.).

Вул. Саксаганського, 83. На червоній лінії забудови вулиці, фронт садиби займає не повністю.

Споруджено 1882 на замовлення міщанки Ф. Фатєєвої. Первісно одноповерховий, дерев’яний на цегляному підвалі. 1896 на замовлення наступної власниці – дворянки А. Райської надбудований другим поверхом (технік-будівельник О. Шварценбергер), імовірно тоді ж обкладений цеглою.

Фасад вирішено у стилі історизм з рисами неоготики, виділено два вертикальні акценти зі стрілчастими вікнами та завершеннями у вигляді фігурних аттиків. У плані був Г-подібним з розвиненими тильними ризалітами, пізніше добудований, став прямокутним.

1913–14 у квартирі № 3 будинку містилося правління Товариства українських кооператорів «Наша кооперація», засноване в Києві 1912 (статут зареєстровано в Міській управі 12 листопада 1912) як ідейний центр національного кооперативного руху, опозиційний російській владі. Налічувало бл. 150 членів на терені Центральної і Східної України. Видавало журнал «Наша кооперація», стінний табель-календар, книжки, брошури. Раніше правління містилося на вул. Жилянській, 74, квартира № 7. З початком 1-ї світової війни товариство і журнал були заборонені російською владою.

1913 у квартирі № 3 містилася також редакція українського двотижневого кооперативного ілюстрованого журналу «Наша кооперація». Видавався у 1913–14 коштом і заходом товариства.

Завідував редакцією Редакційний комітет. За цією адресою було підготовлено № 12–22 журналу. Редактор-видавець цих чисел – П. Немоловський.

Набирався у друкарні 2-ї Артілі на вул. Володимирській, 43. Журнал містив статті практичного й теоретичного змісту з усіх галузей кооперації. Мав розділи про споживчу, кредитову, сільськогосподарську кооперацію, вміщував статті загального змісту, фейлетони, ціни на збіжжя. Рубрики: огляд преси, торговельні звістки, запитання і відповіді, оголошення, бібліографія, реклама. На сторінках видання широко висвітлювалася робота 2-го Всеросійського з’їзду кооперації (1–7 серпня 1913), кооперативної секції Всеросійської промислової виставки 1913 у Києві, експертна комісія якої присудила часопису малу золоту медаль. Опубліковано матеріали, присвячені видатним українським кооператорам – В. Доманицькому, В. Нагірному та іншим, в публікаціях також порушувалися питання поліпшення шляхів, будівництва в українському стилі, української мови та ін.

У виданні друкувалися відомі політичні, громадські, кооперативні діячі, представники творчої інтелігенції з усіх регіонів України (часто під псевдонімами): М. Голобородько (С. Пригара), С. Єфремов, А. Жук, М. Левитський (Мик. Л-ий), М. Луцкевич (М. Денисенко), М. Мандрика (М. М-ка), М. Меленевський, П. Немоловський (Ів. Немко, І. П. Немоловський), М. Павловський, П. Пожарський (Я. Громадський, Я. Краєвий), В. Прокопович (М. Волох), В. Самійленко (В. Січовик), М. Стасюк (Кооператор), В. Степанківський (В. Подолянин), І. Челюк, І. Шраг (Земляк) та ін.

Раніше редакція містилася на вул. Жилянській, 74, квартира № 7 (тут підготовлено № 1–11 журналу за 1913; будинок не зберігся); пізніше – на вулицях Обсерваторній, 1 квартира № 2 (№ 23, 24 за 1913, № 1–5 за 1914; будинок не зберігся), Обсерваторній, 5, квартира № 2 (№ 6–13 за 1914), Кудрявській, 20, квартира № 6 (№ 14–24 за 1914; будинок не зберігся).

Приблизно у 1913–18 в будинку проживав Стасюк Микола Михайлович – кооперативний і політичний діяч. Ймовірно, його квартира була адресою товариства і журналу, в яких він відігравав провідну роль. По закінченні Санкт-Петербурзького гірничого інституту, де залучився до українського національного руху, працював на Катеринославщині і в Києві. З 1914 ревізор-інструктор Київського союзу установ дрібного кредиту «Союзбанк». У 1910-х рр. співробітник «Записок Українського наукового товариства у Києві», співпрацював з «Літературно-науковим вісником», в цих журналах опубліковано кілька його наукових праць з проблем автономії і економіки України.

Належав до Революційної української партії, пізніше – до УПСР. У 1917 – один із засновників і член УЦР (з березня) та Комітету УЦР (з квітня), згодом – Малої Ради. На з’їзді діячів українського села, що відбувся в Києві 6–7 квітня 1917, обраний головою Української селянської спілки і делегований на Всеукраїнський національний конгрес (проходив 6–8 квітня). В УЦР очолював агітаційну комісію, брав участь у діяльності організаційної комісії, комісії з підготовки статуту автономії України та ін. Розробив проект організації губернських, повітових і волосних українських рад, схвалений УЦР у квітні 1917. У червні–липні 1917 голова Київської губернської ради селянських депутатів. У червні–серпні 1917 генеральний секретар харчових справ. Був обраний від блоку УПСР, УСС, УСДРП до Всеросійських установчих зборів на виборах у листопаді 1917. Після гетьманського перевороту повернувся до кооперативної діяльності. За Директорії Української народної республіки начальник постачання Армії Української народної республіки у Кам’янці-Подільському. Емігрував. У 1920 повернувся, співробітник з окремих доручень ВУАН. 1931 репресований по сфальсифікованій справі «Українського національного центру». Раніше мешкав на цій же вулиці в будинку № 141, потім – у № 33–35.

Тепер будинок пристосований під офісний.

Література:

ДАК, ф. 163, оп. 41, спр. 153; Верстюк В. Ф., Осташко Т. С. Діячі Української Центральної Ради. – К., 1998; Дей О. І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI–XX ст.). – К., 1969; Киевская Окружная по делам о выборах в Учредительное Собрание Комиссия на осн. ст. 52 Полож. о выбор., объявляет для всеобщего обозрения нижеследующие списки кандидатов в Учредительное Собрание по Киевскому избирательному округу: [Листівка]. – К., 1917; Наша кооперація. – 1913–1914.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1109 – 1110.