Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Віктор Завада, Михайло Кальницький

486.31. Житловий будинок кін. 19 – поч. 20 ст., в якому проживав Носов М. М. (архіт., іст.).

Вул. Саксаганського, 84/86. На розі з вул. Л. Толстого, вздовж червоної лінії забудови.

Зведено у садибі М. та О. Цвіленєвих.

Складається з двох різновеликих частин з окремими входами та відмінним характером архітектурно-мистецького оздоблення головних фасадів.

Чотириповерховий, з цокольним поверхом, цегляний, пофарбований, у плані F-подібний, двосекційний. Перекриття пласкі, дах двосхилий з наріжною банькою, з бляшаним покриттям.

Наріжна Т-подібна у плані секція з неглибоким дворовим ризалітом має два чолові фасади: довгий на вул. Саксаганського і короткий (на п’ять віконних осей) на вул. Л. Толстого. Оздоблена у стилі історизм з елементами необароко. Асиметрична за композицією.

Зрізане наріжжя акцентоване чотиригранною банькою з маківкою та шпилем, яка ховається за тридільним аттиком з круглим прорізом і трикутним фронтоном. Аналогічним аттиком відмічено вісь входу з вул. Саксаганського, підкреслену напівколонами коринфського ордера й великими арковими вікнами. Фасади відзначаються чіткою ярусною тектонікою та різним пластичним оформленням поверхів.

Перший (цокольний), другий та четвертий поверхи рустовані. Третій та четвертий поверхи на флангах і в наріжній частині об’єднані пілястрами коринфського ордера, яким на п’ятому поверсі відповідають лопатки з вертикальними арковими нішками, заповненими ліпленими гірляндами. Вікна переважно прямокутні, на третьому поверсі аркові. Вікна другого поверху прикрашено незвичними замковими каменями у вигляді погруддів лицарів у шоломах в обрамленні листя. Вікна третього окреслено архівольтами, що спираються на пілястри; між замковими каменями-кронштейнами вміщено ліплені картуші, у підвіконнях – маскарони. Лиштви вікон на верхніх поверхах складаються з витончених пілястрів і сандриків.

Рясно орнаментовані десюдепорти над вікнами п’ятого поверху сприймаються як продовження вінцевого фриза, розчленованого чітким ритмом модульйонів. Декоративне оздоблення доповнюють типові підвіконні фільонки з рослинним орнаментом, поповерхові гурти, три ряди балконів, що мали опуклі «кошикові» грати з навкісної сітки прутків (збереглися на зрізаному наріжжі).

Рядова секція, що прилучається до наріжної, у плані Г-подібна, з комунікаційним вузлом на правому фланзі, якому з боку подвір’я відповідає прямокутний ризаліт та прилеглий до нього циліндричний об’єм. Головний фасад симетричний за композицією, яку дещо порушує бароковий портал входу, що займає бічне положення.

Архітектурне вирішення у стилі історизм в цілому тяжіє до форм неокласицизму. Цьому стилістичному напряму відповідає центральний декоративний портик з чотирьох великих колон коринфського ордера на рівні четвертого – п’ятого поверхів, ярусність загальної побудови, в якій трьом нижнім поверхам відведено роль своєрідного подіума. Будівлю увінчує гладенький фриз, прикрашений прямокутними фільонками, та невеликого виносу карниз спрощеного профілю.

Симетрію загальної побудови підкреслюють балкони центрального портика (довгий прямокутний на четвертому поверсі та малий напівкруглий на п’ятому) й віконні прорізи, з яких найвищі флангові мають вигляд біфорія з колонкою коринфського ордера посередині. У декоративному оздобленні застосовано рустування (цокольний поверх, флангові лопатки), архівольти над трьома прорізами, що виходять на довгий балкон, прямі сандрики (бічні вікна третього поверху), ліплені фільонки (на п’ятому поверсі – з масками). Особливою соковитістю форм вирізняється вхідний портал, що складається з двох муфтованих коринфських напівколон, фриза та лучкового сандрика.

Дворові фасади обох частин розчленовано виступами ризалітів, міжповерховими спрощеними гуртами, лучковими завершеннями віконних і дверних прорізів.

Незважаючи на відмінності в декоративно-пластичному вирішенні обох частин, житловий комплекс справляє цілісне монументальне враження й разом з будинком № 107/47 на вул. Саксаганського відіграє роль своєрідних пропілеїв під час руху від Залізничного вокзалу до центру міста.

1919–23 на п’ятому поверсі, в частині наріжної квартири з боку вул. Л. Толстого проживав Носов Микола Миколайович (1908–76) – дитячий письменник. Син естрадного артиста.

У цей час навчався у школі. Докладно описав своє дитинство в автобіографічній повісті «Таємниця на дні криниці».

Тепер у цокольному поверсі наріжної частини магазин, іншу секцію пристосовано під офіси.

Література:

Носов Н. Тайна на дне колодца. – М., 1978.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1115.