2003 р. Звід пам’яток Києва
Тетяна Осташко, Елла Піскова, Лариса Федорова
486.40. Житловий будинок 19 ст., в якому проживали відомі вчені, громадсько-політичні діячі (іст.).
Вул. Саксаганського, 91. У другому ряді забудови вулиці.
В кін. 19 ст. ділянка належала київському купцю І. Рафаловському. На ній розташовувався триповерховий цегляний будинок. 1899 на замовлення власника арх. А.-Ф. Краусс розробив проект забудови садиби, яким передбачалося спорудити на ній ще два житлові будинки і надбудувати трьома поверхами наявну споруду. З усього проекту було здійснено тільки надбудову. Через значний перепад рельєфу з рівня вулиці прибудовано місток до входу на другий поверх.
Будинок шестиповерховий, цегляний, пофарбований. Оздоблений у стилі історизм з елементами неоренесансу.
У будинку проживали відомі вчені, громадсько-політичні діячі.
1908–11 – Астряб Олександр Матвійович (1879–1962) – математик, методист, заслужений діяч науки УРСР (з 1944). Після закінчення фізико-математичного відділення природничого факультету Київського університету (1904) викладав математику, методику математики і фізику у Комерційному училищі Першого товариства викладачів, жіночому комерційному училищі Л. Володкевич, на Вищих жіночих і педагогічних курсах. Глибоко вивчав питання методики викладання математики у навчальних закладах, новітні досягнення всесвітньої педагогіки, зокрема французької. Керівництво Київського навчального округу залучило педагога до роботи в комісії зі складання проектів програм з математики і фізики для гімназій (1910–16). Його перша книжка «Наочна геометрія», видана 1909, витримала 12 перевидань.
У ці роки був товаришем голови Київського вегетаріанського товариства.
Пізніше мешкав на сучасних вулицях М. Коцюбинського, 4; Саксаганського, 117; О. Гончара, 46, квартира № 1.
У 1910-х рр. – Зарубін Олександр Миколайович (1884–1931) – громадсько-політичний діяч, есер, гласний Київської міської думи, член Малої Ради, генеральний секретар пошт і телеграфів Української народної республіки, згодом – великоросійських справ. У період проживання в цьому будинку асистент кафедри фізики фізико-математичного факультету Вищих жіночих курсів. У роки Української революції мешкав на сучасній вул. Л. Толстого, 35.
1900–04 – Чикаленко Євген Харлампійович (1861–1929) – громадський діяч, публіцист, землевласник, меценат української культури. Був засновником літературного фонду допомоги українським письменникам при Науковому товаристві ім. Т. Шевченка у Львові, «Академічного дому» у Львові для студентів-українців з Наддніпрянщини, фінансував орган Радикальної української партії «Селянин». У цей час член Старої Громади, активний діяч українського руху. Фінансував більшість українських культурних закладів у Києві, видань, публікацій творів молодих письменників у журналі «Киевская старина».
1906 сприяв заснуванню у Києві газети «Громадська думка» (згодом – «Рада»), яку видавав власним коштом (1906–14). Був членом Загальної української безпартійної демократичної організації (1904), Української демократично-радикальної партії (1905), співзасновником Товариства українських поступовців (1908). Переслідування поліції змусили Є. Чикаленка залишити Україну. 1917 повернувся у Київ, 1919 емігрував. Звідси переїхав у придбаний ним будинок № 56 на цій же вулиці (не зберігся).
1902–04 у квартирі № 8 – Шиндлер Камілл Гаврилович (1869–?) – вчений у галузі сільськогосподарського машинобудування, професор політехнічного інституту (з 1899). Мешкав також на сучасних вулицях Воровського, 14(1900–02), бульв. Т. Шевченка, 50 (1904–07, будинок не зберігся), у садибі політехнічного інституту (1907–11).
Тепер частину першого поверху займає художньо-палітурна майстерня ТОВ «Нова графіка».
Література:
ДАК, ф. 163, оп. 41, спр. 5792; Грушевський М. Спомини / Публ. С. Білоконя // Київ. – 1989. – № 6; Дорошенко Д. Євген Чикаленко: Його життя і громадська діяльність. – Прага, 1934; Киевские математики-педагоги. – К., 1979; Чикаленко Г. Матеріали до біографії Євгена Чикаленка // Літ.-наук. вісник. – 1930. – Кн. VI–VIII; Чикаленко Є. Спогади: В 3 ч. – Львів, 1925–1928; Його ж. Щоденник. – Львів, 1931; Хто є хто: Професори національного технічного університету України «КПІ». – К., 1998.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1120 – 1121.