2003 р. Звід пам’яток Києва

Світлана Блащук, Олена Сердюк, Інна Шулешко

467.8. Садиба, 1896–97 (архіт., мист.).

Вул. Ш. Руставелі, 22, 22-в. У ряді щільної забудови вулиці.

Комплекс складається з головного будинку та флігеля на подвір’ї. Споруди зведено за проектом арх. А.-Ф. Краусса у садибі купця Л. Бендерського. Під час ремонтів у будинках частково змінено планування квартир, втрачено частину декоративних деталей екстер’єру та інтер’єра: столярне заповнення вікон і дверей, груби, паркетні підлоги.

Головний будинок, 1896 (№ 22).

На червоній лінії вулиці. Споруджений на місці дерев’яного.

Чотириповерховий з напівпідвалом, цегляний, тинькований, у плані Т-подібний. На лівому фланзі – проїзд на подвір’я. В будинку один парадний під’їзд та вхід з боку подвір’я. Перекриття пласкі по дерев’яних балках, дах двосхилий, з бляшаним покриттям.

Житлові кімнати та парадні приміщення містяться в основному об’ємі, служби – у дворовому ризаліті.

Композиція головного фасаду, оздобленого в стилі неоренесанс, центрально-осьова. Між вікнами нижніх поверхів пілястри зі стилізованими капітелями, на четвертому поверсі пілястри здвоєні, капітелі прикрашено голівками херувимів. Над вікнами сандрики з замковими каменями: голова лева – на першому поверсі, картуш і маскарон – на другому, консоль з рослинними елементами і маскарон – на третьому, консоль з листям аканта – на четвертому поверхах. Фасад завершено розкріпованим карнизом з декоративним фризом. Над центральною розкріповкою – трилопатевий фронтон з люкарною. Вікна перших трьох поверхів прямокутні, останнього аркові. Балкони з ажурними гратами.

Оздоблення інтер’єра парадного вестибюля стримане, ліпленням прикрашено лише плафони холу та четвертого поверху. Сходові марші та міжповерхові майданчики мармурові. Металеві огородження сходів – із гнутого металу з тонким ажурним рисунком. Основний мотив декору – закручена стилізована стеблина. Планування та декор квартир на всіх поверхах ідентичні. Кожна має шість кімнат, плафони яких оздоблені ліпленням з поліхромним пофарбуванням (збереглось у квартирі № 6).

Плафон кожної кімнати має свій набір декоративних елементів, які умовно поділяються на два типи. До першого типу належать плафони з прикрасами у вигляді прямокутних, квадратних, сегментоподібних рамок-фільонок, обведених бордюрами з квіткових гірлянд, перевитих стрічками. В центрі та по кутах – композиції з листя аканта і вінків з троянд.

Серед декору плафонів цього типу особливо вирізняється розетка вітальні: її внутрішнє поле заповнено стилізованими фантастичними птахами, розміщеними попарно серед листя та рослинних пагонів. У кабінеті плафон прикрашають два живописні пейзажні панно: «Берег моря» та «Лісове озеро». Декор другого типу плафонів складається з овальної розетки з листям аканта всередині та чотирма пальметами по зовнішньому краю або ж розетки, утвореної арабесковим орнаментом. Бордюр і карниз складного профілю, багатоярусні, з рядів рослинного декору, іоніків та низок перлин.

Важливим елементом декору однієї з кімнат є профільована арка, яка відділяє частину приміщення з грубою в кутку. Груби облицьовані білими гладенькими кахлями і мають фігурні завершення та обрамлення. В центрі дзеркала груби розміщено медальйони.

Каміни оздоблено полив’яними кахлями темно-коричневого кольору, їхню центральну частину – фігурними кахлями, завершення виконано у вигляді фриза та карниза з мушлів. Камінну нішу, облицьовану гладенькими кахлями, фланкують колонки-балясини.

Підлога у квартирах – набірний та щитовий дубовий паркет з інкрустацією світлими породами дерева. Вхідні двері фільончасті, прикрашені різьбленням, ручки бронзові.

Будинок є складовою частиною старої забудови вулиці, яскравим зразком добре збереженої житлової споруди періоду історизму в архітектурі.

Флігель, 1897 (№ 22-в). Паралельно головному будинку.

Чотириповерховий, цегляний, пофарбований, у плані Г-подібний, односекційний. На лівому фланзі – проїзд на подвір’я. Перекриття пласкі залізобетонні, дах двосхилий, з бляшаним покриттям.

Оформлений у стилі неоренесанс з використанням ордерної системи. Композиція головного фасаду центрально-осьова. В центрі – ризаліт, завершений розірваним фронтоном, в якому розміщено головний вхід зі сходовою кліткою. Другий вхід до будинку – з боку тильного фасаду. У міжвіконних простінках другого і третього поверхів – пілястри з коринфськими капітелями. Віконні прорізи нижніх трьох поверхів прямокутної форми, четвертого – з арковими перемичками, характерними для т. зв. київського ренесансу. Вікна другого і третього поверхів мають замкові камені у вигляді поставлених вертикально кронштейнів, четвертого – у формі мушлів. На другому, третьому й четвертому поверхах розташовано по два балкони. Центральний ризаліт і бічні частини споруди нагорі фланкують пілястри великого коринфського ордера.

Будинок – цінний зразок флігельної споруди періоду історизму.

Садиба являє інтерес як комплекс, зведений в єдиній стилістиці за проектом відомого архітектора.

Тепер у напівпідвалі головного будинку магазини, на перших поверхах головного будинку та флігеля офісні приміщення.

Література:

ДАК, ф. 163, оп. 41, спр. 5152.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1061 – 1062.