2011 р. Звід пам’яток Києва
Раїса Бондаренко
521.7. Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому проживав Химич Ю. I. (iст.).
Вул. Л. Толстого, 27/35. На розі з вул. Микiльсько-Ботанiчною. Відокремлений від пiшохiдної частини вулиць шестиметровим зеленим газоном.
Чотириповерховий з підвалом, цегляний. Фасад має ледь виражені бічні та центральний вхідний ризалiти, підкреслені рустуванням, як i перший поверх.
Пізніше надбудований четвертий поверх тактовно зберігає характер первісного архітектурного задуму.
1969 – 2003 у квартирі № 9 на третьому поверсі проживав Химич Юрій Іванович (1928 – 2003) – архітектор, художник, педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1990), почесний член Академії архітектури України (з 1996). В цокольному поверсі розміщувалась його майстерня. Під час проживання у цьому будинку викладав малюнок та живопис на архітектурних факультетах Київського інженерно-будівельного інституту (1964 – 85; тепер Національний університет будівництва та архітектури) і Київського художнього інституту (1984 – 2003, з 1985 – професор; тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Був членом Національних спілок художників і архітекторів України.
Автор численних творів у техніці акварелі та гуаші, якi зображують архітектурні пам’ятки України (1954 – 2003), Росії (1954 – 1972), Прибалтики (1956, 1969), Кавказу (1964 – 1970), Фінляндії (1969), та iн. В ці роки вийшла друком низка альбомів, підручників, часописів з творами художника.
Література:
Каменец-Подольский: Памятники старины в рисунках художников: [Комплект открыток на украинском, русском, английском, немецком, французском и испанском языках]. – К., 1968; Пам’ятки архітектури Києва у творчості Юрія Химича. – К., 2003; Пам’ятки архітектури України у творчості Юрія Химича. – К.; Прага, 1999; Словник художників України. – К., 1973; София Киевская в рисунках Ю. И. Химича: [Комплект открыток с текстами Г. Логвина на украинском, русском, английском, немецком, французском и испанском языках]. – К., 1966; Хто є хто в економіці, культурі, науці Києва. – К., 2001. – Т. ІІ.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1607 – 1608.