2011 р. Звід пам’яток Києва

Марія Кадомська, Тетяна Скібіцька

502.6. Житловий будинок, 1869 – 70 (архіт.).

Вул. Софійська, 20/21. На розі з Володимирським проїздом, на червоних лініях забудови вулиць, чоловим фасадом звернений до пл. Софійської.

Садибу було виділено з колишнього чорного двору Софійського монастиря і придбано містом 1837. Перший з її відомих власників до 1858 – київський купець С. Митрофанов. У сучасних межах ділянка сформувалася 1858 при наступному господарі – поміщику М. Бетулінському. Наріжний двоповерховий будинок зведено 1869 – 70 на замовлення власника ділянки – колезького асесора Г. Лозицького. Автор проекту – арх. А. Сопоцинський. 1873 за проектом арх. О. Шіле з боку вулиць Володимирської і Софійської та в глибині подвір’я споруджено двоповерхові житлові прибудови з ренесансно-бароковим вирішенням фасадів, завдяки яким забудова ділянки отримала форму замкненого каре. Прибудови 1873 знесено для зведення прибуткового будинку П. та Ф. Альошиних на вул. Володимирській, 19 (1914, не зберігся).

1879 – 1901 садибою володіли купець А. Дьяков та його нащадки: 1902 – 10 – С. Самойлова, дочка підполковника; 1910 – 18 – А. Ржепецький, голова Товариства взаємного кредиту, радник Київської міської думи, міністр фінансів в уряді П. Скоропадського. В наріжному будинку на поч. 20 ст. містився готель «Стародавня Русь» з рестораном, у 1930-х рр. – синоптичне бюро, з 1944 – гідрологічна обсерваторія.

Двоповерховий з підвалом з боку Володимирського проїзду, з боку вул. Софійської – на цокольному напівповерсі. Цегляний, складається з основного у плані прямокутного об’єму та прилеглого до нього під гострим кутом крила на вул. Софійській, що завершується низьким вальмовим дахом. Перекриття пласкі. Фасади вирішено у стилі неоренесанс. Втрата багатьох елементів декору, переважно ліплених деталей, значно спростила їхню пластику. Оброблений дощаним рустом перший поверх відділено широким міжповерховим карнизом. Однаково оформлені фасади прорізано ритмом прямокутних вікон на першому й півциркульних, прикрашених архівольтами та горизонтальними сандриками, – на другому поверсі. Зрізану наріжну триосьову частину виділено широким центральним отвором головного входу та широким балконом на всю довжину фасаду.

Будівля належить до ранніх архітектурних споруд у стилі неоренесанс у забудові міста.

Тепер тут містяться державні та приватні установи.

Література:

ДАК, ф. 143, оп. 1, спр. 316; ф. 163, оп. 41, спр. 2993; Весь Киев: Адресная и справочная книга на 1906 год. – К., 1906; –… на 1910 год. – К., 1910; –… на 1911 год. – К., 1911; Календарь: Справочная и адресная книга г. Киева на 1911 год. – К., 1911; –… на 1913 год. – К., 1912; –… на 1916 год. – К., I916.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1454.