2011 р. Звід пам’яток Києва

Тетяна Товстенко

502.7. Житловий будинок, серед. 19 ст. (архіт.).

Вул. Софійська, 23. На червоній лінії забудови вулиці. 1860 садиба належала прусському підданому київському купцю 2-ї гільдії К. Рейсмюллеру, з 1889 – його дружині Ф. Рейсмюллер та дітям. 1910 переходить у власність О. і В. Москвичів та В. Богомольця, 1913 – до київського купця 2-ї гільдії, будівельного підрядника Ф. Альошина та В. Богомольця. 1871 в садибі вже існував двоповерховий на цокольному напівповерсі (з боку подвір’я – триповерховий з мезоніном) будинок.

У напівповерсі розміщувалося дві кімнати, п’ять кухонь, коридор і три льохи з боку вулиці; на першому та другому поверхах – по десять кімнат з трьома коридорами; в мезоніні – п’ять кімнат та два коридори. На подвір’ї розташовувалися: двоповерховий дерев’яний флігель на цегляному напівповерсі з шістьма кімнатами на кожному поверсі, в якому проживала родина домовласника; сарай для екіпажів; дерев’яні служби з майстернею для ремонту екіпажів; цегляна кузня, що мала дві печі. 1885 технік-арх. А.-Ф. Краусс виконав проект перебудови частини го-ловного будинку, згідно з яким три вікна планувалося замінити на двері.

Проект здійснено частково (лише одне вікно перетворено на вхід до магазину). Зберігся головний будинок.

З боку вулиці – двоповерховий, з тилу – триповерховий на цокольному напівповерсі, у плані Г-подібний, з невеликим ризалітом на тильному фасаді, змішаної конструкції (нижній поверх цегляний, верхні – дерев’яні, обкладені цеглою), тинькований. Має три входи (головний з вулиці і два з двору). В цоколі – торговельне приміщення з окремим входом. Перекриття дерев’яні, пласкі, дах вальмовий, критий бляхою. Вирішений у формах класицизму.

Чоловий фасад симетричної композиції, горизонтально розкреслений міжповерховими гуртами. Вікна прямокутні: на першому поверсі – у неглибоких пласких нішах, на другому – оздоблені архівольтами, що спираються на міжвіконні пілястри доричного ордера. Підвіконня декоровано прямокутними фільонками. Вінцевий карниз – великого виносу, плаский, дерев’яний, лінія фриза прокреслена профільованим гуртом. У центрі першого поверху – парадний вхід з прямокутною фрамугою. Ліворуч – вхід до магазину та дві великі вітрини (інші прорізи напівповерху закладено й перетворено на ніші).

В інтер’єрі збереглося троє дерев’яних сходів: парадні огороджено дерев’яними балясинами, сходи у дворовому крилі – вертикальними рейками.

Будинок – один з небагатьох зразків житлової забудови серед. 19 ст. у формах класицизму, що зберігся до наших днів.

Тепер у напівповерсі магазин.

Література:

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 2071; ф. 163, оп. 41, спр. 512; ДАКО, ф. 1542, оп. 1, спр. 569.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1454 – 1455.