2011 р. Звід пам’яток Києва

Ольга Друг, Марія Кадомська

502.9. Особняк Берестовського О., 2-а пол. 19 ст. (архіт.).

Вул. Софійська, 9. На червоній лінії забудови вулиці.

1853 ділянку придбав О. Берестовський – купець 2-ї гільдії, представник старовинної київської міщанської родини, який 1834 заснував відому родинну фірму з торгівлі мануфактурними товарами, відігравав помітну роль у міському врядуванні, був гласним Київської міської думи. На його замовлення 1854 – 57 тут зведено особняк за проектом арх. П. Спарро відповідно до взірцевих проектів фасадів, затверджених 1851. За будинком розташовувалися служби та сад. Садиба мала пл. 340 кв. сажнів. 1857 О. Берестовський купив у іноземця П. Венгрина сусідню садибу (тепер вул. Софійська, 11). 1862, по смерті власника, маєтність перейшла у спільне володіння його синів В. і Г. Берестовських, які того ж року розділили ділянку: садиба № 9 відійшла до В. Берестовського, № 11 – до Г. Берестовського (цей будинок не зберігся).

За планом 1873, на першому поверсі особняка було дев’ять кімнат і два передпокої, на другому – 11 кімнат і два передпокої. На ділянці стояла також дерев’яна одноповерхова споруда, де містилися два сараї, стайня, корівник, два льохи, чотири комори, дві льодовні, два дров’яники та курник; у саду було посаджено 36 дерев, містилися альтанка і фонтан (все втрачено). 1877 на замовлення В. Берестовського надбудовано другий поверх з боку подвір’я, перебудовано під’їзд з балконом. Проект виконав арх. В. Ніколаєв, він же керував роботами. Після смерті господаря 1877 сімейну справу очолила його вдома, купчиха 2-ї гільдії М. Берестовська (її мануфактурний магазин на Хрещатику був одним з найбільших у Києві).

1884 на замовлення власниці до особняка зроблено невелику прибудову на одне вікно за проектом арх. О. Хойнацького. На фасаді з’явився картуш, підтримуваний купідонами, з вензелем «М. Б.», який повторювався в пряслах кованих грат огорожі з вазами на стовпах. Будинок належав Берестовським до його націоналізації в радянський час. У ньому містилися різні установи, для потреб яких внутрішнє планування неодноразово змінювалося. Зникли парапети, скульптурні оздоби, ажурні грати.

Двоповерховий, цегляний, у плані Г-подібний. Зведений у стилі пізнього класицизму. Композиція чолового фасаду з бічним входом симетрична триосьова, з виділенням бічних осей пласкими канелюрованими пілястрами композитного ордера й вінцевими аттиками. Архітектурний декор фасаду (русти, лиштви, карнизи, сандрики) змодельовано в цеглі та у дрібнопрофільованому ліпленні.

Будівля – рідкісний зразок рядової житлової забудови міста доби пізнього класицизму.

Тепер у будинку міститься Київська регіональна організація Партії національно-економічного розвитку України.

Література:

ДАК, ф. 143, oп. 2, спр. 97, 139; ф. 163, оп. 7, спр. 631, 686, 1276; оп. 41, спр. 1294, 2818; оп. 45, спр. 221; ЦДАКФФДУ, спр. 2-10354; Киевлянин. – 1899. – 2 янв.; 1908. – 13 авг., 30 нояб.; Памятная книжка Киевской губернии на 1893 год. – К., 1893.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1457.