2011 р. Звід пам’яток Києва

Валерія Ієвлева

523.1. Житловий будинок, 1901 (архіт.).

Вул. Тургенєвська, 19. На червоній лінії забудови.

Зведений на замовлення власника садиби з 1898 – штабс-капітана П. Рутковського. Автор проекту – технік-арх. І. Агуров. На кін. 1901 до складу садиби входили: триповерховий цегляний будинок та дерев’яний, на цегляному поверсі, дворовий флігель.

1912, після смерті власника, згідно з його заповітом, майно успадкувала його дружина Г. Рутковська. 1916 вона продала садибу лікарю Я. Менському, в якого її придбав у вересні 1917 дворянин Ф. Васильківський. Значних змін та перебудов протягом свого існування будинок не зазнав.

Триповерховий з підвалом, цегляний, у плані Т-подібний, односекційний, з парадними і чорними сходами та проїздом у двір. Чоловий фасад нетинькований, пофарбований у два кольори (світлим виділено вертикальні елементи).

Підвальні приміщення освітлюються через приямки. Бічні стіни-брандмауери скошені відносно фасадної площини.

Багатосхилий дах на дерев’яних кроквах вкритий бляхою. Міжповерхові перекриття пласкі, по дерев’яних балках.

Зведений у формах історизму з використанням ренесансних елементів (стилізацій). Симетричну композицію чолового фасаду дещо порушує отвір дворового проїзду. Центральну вісь підкреслено ризалітом невеликого виносу, декорованим на другому й третьому поверхах здвоєними тричвертєвими колонами композитного ордера. Бічні ризаліти аналогічного виносу фланковано такої ж висоти пілястрами. Поміж ризалітами на другому й третьому поверхах розташовані балкони з металевою огорожею. Центральний вхід акцентовано рустованим порталом, його арковий отвір завершено профільованим архівольтом. Перший поверх вирішено стримано; другий та третій оздоблено ліпленим декором, зокрема картушами на колонах та пілястрах.

Вікна трьох типів: прямокутної форми з клинчастими цегляними перемичками (перший поверх), прямокутної форми з перемичками на металевих прогонах (другий поверх) та півциркульні (третій поверх). На першому поверсі – замкові камені клинчастої форми; на другому – з двома видами ліпленого декору; на третьому (в ризалітах) – у вигляді лев’ячих маскаронів. На третьому поверсі підвіконні фільонки прикрашені ліпленими вставками. Центральний ризаліт акцентовано аттиком складної форми з арковим вікном. Мотив горизонталей підкреслено міжповерховими гуртами та широким, складної форми вінцевим карнизом, який крім орнаментальних вставок має поясок сухариків, що продовжується по всьому периметру споруди. На дворовому фасаді цей мотив застосовано також у міжповерхових гуртах.

Дворовий фасад спрощений, з симетрично розташованими балконами, плити яких спираються на дві суміжні стіни.

Центральна сходова клітка з ліхтарем денного освітлення має тримаршові консольні гранітні сходи та майданчики на металевих балках з проміжними цегляними склепіннями. Чорна сходова клітка – двомаршова, темна, з’єднана з підвалом та горищем.

Інтер’єр будинку оформлено утилітарно.

Стіни в сходовій частині мають панелі, пофарбовані олійною фарбою, підлога на сходах – цементна, огорожа сходів – металева з дерев’яним поруччям.

Будинок – зразок характерної житлової для кін. 19 – поч. 20 ст. односекційної забудови, виконаної у формах неоренесансу.

Будинок перебуває на реконструкції.

Література:

ДАК, ф. 143, оп. 3, спр. 105; ф. 163, оп. 41, спр. 5984; Весь Киев: Адресная и справочная книга на … (1899 – 1915) год. – К., 1899 – 1915; Житловий будинок по вул. Тургенєвській, 19-в м. Києві: Технічний звіт про технічний стан та можливість надбудови будинку при реставрації // Звіт ТОВ «Промбудшляхпроект-2000». – К., 2003; Київ: Провідник. – К., 1930; Спутник по Киеву / Изд. С. М. Богуславский. – К., 1913.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1622.