2024 р. Будинок з мезоніном
Валентина Шумова
Приваблива дерев’яна будівля, що дивом збереглась в самому серці сивого Києва, нараховує своїх понад 150 років і знаходиться вона у центральній частині стародавнього міста (дитинець). За думкою києвознавців, саме тут розташовувався літописний «Бабин Торжок». Перша забудова цієї місцевості сягає в глибину століть і налічує понад півтори тисячі років. Під час розкопок у 1970-х роках, поряд із садибою були виявлені давні археологічні об’єкти. Кам’яна ротонда князівських часів ХІІ-ХІІІ століття та капище більш раннього часу ще дохристиянського періоду.
Садиба була зведена у 1820-х роках за «зразковим проєктом», можливо архітектора Андрія Меленського (достойменно дату будівництва і особу архітектора наразі не встановлено). Замовником і першими власником будинку був чиновник О. Анненков, з 1840-х років садибою володів молодший чиновник з особливих доручень канцелярії Київського цивільного губернатора, а згодом старший секретар канцелярій Київського генерал-губернатора, Боніфацій Климович. У 1870-тих роках, частину приміщень будинку займав археологічний музей. Відомо, що з 1867 року і до доби Української революції 1917-1920 років особняк належав княгині Єлізаветі Трубецькій.
Садиба Трубецьких на сьогодні є цінним та рідкісним зразком житлової забудови міста доби класицизму Будинок дерев’яний тинькований на цегляному цоколі, з мезаніном над середньою частиною будівлі. З боку двору розкритий двома невеликими крилами (добудовані у 1850-х роках). Планування будинку коридорно-анфіладне, з виокремленими залами та окремими сходами у мезонін. Перекриття і сходи дерев’яні. Вікна другого поверху 3-хресні, першого та мезоніну — Т-подібні. Посередині фасаду другого поверху – балкон на металевих консолях.
Будинок стоїть вище відносно загального рівня вулиці – така ситуація утворилася наприкінці ХІХ ст. завдяки прокладеному тротуару.
У 1970 – 1976 роках було здійснено обстеження та реставрацію будівлі, а також поблизу, проведені, досить тривалі археологічні дослідження Інституту археології НАН України. Тепер будинок використовується як один із підрозділів Інституту — відділ археології Києва, відділ давньоруської та середньовічної археології, що був створений у 1970р. спеціальною постановою Президії Академії наук УРСР як Київська постійно діюча експедиція (на правах відділу). Велику роль у тому відіграв Президент АН УРСР академік Б. Є. Патон, який особисто опікувався дослідженнями давнього Києва. Постановою були намічені й основні напрями роботи: – археологічне дослідження пам’яток стародавнього Києва та вивчення його історикокультурного розвитку від найдавніших часів до XVII ст. включно; – здійснення систематичних археологічних досліджень з метою вивчення походження Києва; – вивчення історичної та соціальної топографії Києва від найдавніших часів до пізнього середньовіччя; – створення археологічної карти стародавнього Києва. Видання щорічник «Київська старовина» забезпечує публікацію досліджень відділу.
Робота археологів була тісно пов’язана із соціально-культурним розвитком міста, перш за все, із проектом створення парку-музею «Старий Київ». Київська експедиція створювалася на базі науковців відділу слов’янської та середньовічної археології Інституту із залученням досвідчених і молодих перспективних кадрів з інших наукових і музейних центрів Києва. Фахову допомогу в процесі досліджень, експедиція(відділ) отримувала з боку різних інститутів природничого профілю а також і у справі реставрації, консервації та демонстрації виявлених археологічних об’єктів.
Опубліковано 5.01.2024 р.