Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Марина Протас

2003 р. Звід пам’яток Києва

Розмір зображення: 800:368 піксел

255. Меморіал викладачам і студентам Київського державного художнього інституту, загиблим у роки Великої вітчизняної війни, 1963, 1978 (мист.).

Вул. Смирнова-Ласточкіна, 20. На території Академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Складається з пам’ятника Я. Приходьку, відкритому 1963 спочатку у сквері біля головного корпусу навчального закладу (ск. Н. Карбовська), і стіни пам’яті, спорудженої 1978 (арх. М. Семирок-Орлик). Вис. стели – 1,15 м, подіума – 0,60 м; скульптури – 2,5 м, плінта – 0,20 м.

На алеї, що йде вздовж адміністративного корпусу, встановлено горизонтально видовжену стелу, утворену двома плитами сірого граніту. На правій плиті викарбувано текст присвяти й прізвища загиблих викладачів і студентів: Л. Блажевич, М. Бойко, Ф. Кличко, Г. Пивоваров, Я. Приходько, І. Титаренко, Є. Холостенко.

Текст, вміщений на полірованій площині граніту, немов сторінка розгорнутої книги, вирізняється на сірому неполірованому тлі граніту. На лівій частині з перспективним зрізом за абрисом зірки просторовою цезурою контражуром вмонтовано меншу зірку з червоного полірованого граніту. Меморіальна стіна пам’яті влаштована на цементному подіумі, вздовж якого розбито квітник, огороджений бордюром. Від алеї до стіни вимощено цементними плитами терасу, яка звужується в напрямку меморіалу.

З влаштуванням меморіалу у кінці скверу, з правого боку центральної алеї, що веде до стіни пам’яті, на гранітному блоці неправильної форми встановлено скульптуру студента Я. Приходька на повний зріст: у військовій формі, з автоматом за спиною, в класичній позі хіазис (опора на одну ногу, друга виставлена вперед). На гранітному плінті з однією шліфованою площиною (вздовж алеї) вигравірувано прізвище полеглого. Пам’ятник вирішено у традиціях соцреалістичного мистецтва 1940–50-х рр., щоправда автор втілює героїчну патетику в ліричному ключі, притаманному сучасникові хрущовської «відлиги».

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 629.