2003 р. Звід пам’яток Києва

Галина Скляренко

402. Пам’ятник репресованим митцям, 1996 (мист.).

Вул. Смирнова-Ласточкіна, 20. У сквері на території Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, звернений до вулиці.

Автори – ск. Б. Довгань, арх. Ф. Юр’єв. Вис. скульптури – 1,9 м, постаменту – 0,40 м.

Бронзову постать жінки встановлено на ступінчастому сірому постаменті з полірованих та неполірованих гранітних плит. Композицію скульптури вирішено за принципом рельєфу: її сплощений об’єм розгорнутий вздовж вулиці. Голова жінки схилена до лівого плеча, на яке спадає густе довге волосся, в лівій руці, що ледь спирається на коліно зігнутої лівої ноги, вона тримає палітру, в правій – пензель. Пластика скульптури поєднує реалістичність задуму, узагальненість просторового вирішення, орнаментальність проробки складок довгої сукні. Жіноча постать трактована як метафоричний образ Музи, Скорботи, Творчості.

У загальній побудові пам’ятника враховано складний рельєф місця, де він розташований – схил скверу, зелень якого є тлом, надає йому камерного характеру. На сірих полірованих брилах граніту – бронзова плита у формі ромба з присвятним написом та прізвищами митців – жертв більшовицького терору, загалом – понад 40 імен (М. Бойчук, С. Гіляров, А. Горська, Д. Дяченко, Ф. Ернст, М. Касперович, Г. Коваленко, Н. Коцюбинська, Є. Кузьмін, Ю. Михайлів, О. Мурашко, С. НалепинськаБойчук, Є. Спаська, Я. Струхманчук, М. Філянський, Ф. Шміт та ін.). Ліворуч, на вертикальному боці постаменту, вмонтовано бронзову дошку з написом: «Від Спілки художників України. 1996». Пам’ятник має камерний характер, розрахований на близький огляд.

Література:

Белоусов А. Скорбящая муза // Независимость. – 1997. – 2 дек.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 866 – 867.