2011 р. Звід пам’яток Києва

Олена Мокроусова

542.13. Садиба, 1881 – 82, 1901 – 02 (архіт.).

Вул. Хорива, 49-а, 49-б. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці (№ 49-а) та флігеля (№ 49-б) у глибині ділянки.

Історія садиби простежується з 1880, коли майно придбав О. Когтєв (Кохтєв). Первісна забудова була малоповерхова, дерев’яна, розріджена. 1881 домовласник одержав дозвіл на будівництво фасадного двоповерхового будинку на місці старого дерев’яного. Автор проекту – арх. В. Ніколаєв, він же наглядав за будівництвом. Планування квартир було анфіладно-коридорне, розташування квартир – двобічне. На кожному поверсі містилося по дві трикімнатні квартири. 1884 в садибі звели дерев’яний флігель у глибині ділянки, паралельно фасадному будинку, сарай та навіс по периметру ділянки (не збереглись). 1901 – 02 домовласник збудував паралельно лінії вулиці триповерховий флігель за проектом арх. М. Гарденіна. Первісне планування було коридорно-анфіладним, з двобічним розташуванням кімнат, на кожному поверсі містилося по три невеликі квартири. З 1909 нові власники садиби не внесли змін у забудову.

Головний будинок, 1881 – 82 (№ 49-а). Двоповерховий з напівпідвалом, цегляний, тинькований, у плані Т-подібний, з дворовим слабовинесеним ризалітом. Дах двосхилий, з бляшаною покрівлею. Планування коридорного типу. Перекриття пласкі по дерев’яних балках. Вирішений еклектично.

Симетричну композицію чолового фасаду підкреслено бічними розкріповками, які акцентовано трикутними щипцями з підвищеними прямокутними заломами (акротерії, що первісно увінчували щипці, не збереглися). Фасад розчленований міжповерховим гуртом, завершується профільованим карнизом (дерев’яний різьблений підзор, позначений в проекті, втрачений). Вікна у розкріповках здвоєно. Прямокутні віконні прорізи першого поверху облямовано лиштвами з «вушками» та увінчано горизонтальними сандриками.

Аналогічно оформлено вхідний отвір на центральній осі фасаду (первісне столярне заповнення не збереглося).

Флігель, 1901 – 02 (№ 49-б). Триповерховий з напівпідвалом, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний, односекційний. По центру влаштовано вхід у будинок. Дах двосхилий, з бляшаною покрівлею. Перекриття пласкі по дерев’яних балках. Оформлений еклектично.

Стримане декоративне оздоблення чолового фасаду змодельовано в цеглі.

Центральну розкріповку виділено по висоті пілястрами. Прямокутні віконні прорізи увінчано трапецієподібними сандриками, підвіконня декоровано геометричними елементами. Над другим поверхом – смуга поребрика та широка фризова смуга, утворена рядом квадратних фільонок. Вінцевий карниз доповнено рядом дентикул (зубчиків) та смугою повернених верхівкою донизу ступінчастих пірамідок.

Садиба – цінний зразок житлової забудови Подолу кін. 19 – поч. 20 ст.

Література:

ДАК, ф. 143, оп. 2, спр. 1030; ф. 163, оп. 46, спр. 2288.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1821.