2011 р. Звід пам’яток Києва

Лариса Толочко

542.7. Житловий будинок, кін. 19 ст. (архіт.).

Вул. Хорива, 46. На червоній лінії забудови вулиці.

Історія садиби відома з 1856. Першим її власником був священик Стефанович, з 1890 – учитель Києво-Подільського духовного училища М. Радзієвський, з 1896 – родина Вертипорохів. 1885 на садибі пл. бл. 319 кв. сажнів містилося кілька дерев’яних споруд і сад. 1890 за проектом арх. М. Казанського споруджено цегляний одноповерховий житловий будинок, який 1897 надбудовано поверхом.

У глибині садиби було розбито сад з розсадником карликових фруктових дерев і французьких троянд, влаштовано басейн. У палісаднику перед будинком росли тополі, плакучі та кулясті акації, троянди. Озеленення подвір’я втрачено.

Триповерховий з мансардою, цегляний, тинькований, у плані прямокутний з прямокутними прибудовами до бічного й тильного фасадів. Дах вальмовий. У бічній прибудові – сходи на другий поверх. Планування анфіладно-коридорного типу. Перекриття пласкі.

Чоловий восьмиосьовий фасад звернений на вул. Хорива. Перший поверх рустований, з квадратними віконними прорізами, декорованими замковими каменями та дверним отвором. Другий поверх розчленовано на шість різновеликих прясел пілястрами коринфського ордера у міжвіконнях. Прямокутні віконні прорізи обрамлено лиштвами з горизонтальними сандриками та підвіконними нішами. Центр по довжині первісного фасаду виявлений чотирма пілястрами, що чергуються через віконний проріз. Вінцевий високий карниз містить мотив модульйонів.

Будинок – зразок історичної житлової споруди Подолу.

Тепер тут міститься Амбасада Королівства Іспанії.

Література:

ДАК, ф. 163, оп. 41, спр. 3888, 3889; Календарь: Адресная и справочная книга г. Киева за 1914 год. – К., 1913.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1816.