Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький

Житловий будинок 1898 – 99 рр., в якому містилася «Театральна академія»

(іст.).

Вул. Золотоворітська, 3.

На червоній лінії, у ряді суцільної забудови вулиці. Зведений на території наскрізної садиби між вулицями Золотоворітською та Володимирською.

Чотириповерховий, цегляний, з напівпідвалом, прямокутний у плані, фасад оздоблено ліпленням. Споруджений як прибутковий житловий будинок з торговельним приміщенням у напівпідвалі.

Частину квартир орендували у різний час під навчальні класи освітні заклади: у 1900-х pp. приватна жіноча гімназія П. Новицької, потім приватна жіноча гімназія з пансіоном та дитячим садком В. Жеребцової, у 1910-х pp. міське чотирикласне училище ім. цесаревича Олексія. У гімназії П. Новипькоі викладав протоієрей В. Липківський.

Навесні та влітку 1919 р. тут діяв навчальний заклад «Театральна академія», заснований Товариством соборної творчості «Взыскующие града». До навчальної програми увійшли курси історії літератури, театру, музики, образотворчих мистецтв, костюма, стилів, акторської майстерності, естетики, гриму, мови, мімодрами. Серед викладачів закладу були відомі театральні та мистецькі діячі. Курс історії російської поезії читав Алексєєв Михайло Павлович (1896 – 1981) – літературознавець та мистецтвознавець, акад. АН СРСР (з 1958), почесний доктор Оксфордського, Паризького (Сорбонна), Бордоського, Ростоцького, Будапештського університетів. Практичні заняття з акторської майстерності проводили Сладкопевцев Володимир Володимирович (1876 – 1957) – актор, театральний педагог, письменник, голова Товариства «Взыскующие града», Висоцька Станіслава-Марія (до 1896 р. псевд. – Вільська, 1877 – 1941) – польська актриса, режисер, педагог, засновниця польських драматичних колективів «Студія» та «Молодий театр» у Києві. З «Театральною академією» співробітничали також письменник та театрознавець О. Дейч, художник Г. Комар, режисер та критик Г. Крижицький, мистецтвознавець Є. Кузьмін, театрознавець С. Мокульський та ін. Деякі з учнів «Театральної академії» стали згодом відомими акторами. Серед них В. Куза, М. Левкоев, Н. Луначарська-Розенель.

Нині будинок використовується як частина комплексу державної установи.

Дейч А. И. По ступеням времени. – К., 1988;

Крыжицкий Г. К. Дороги театральные. – М., 1976;

Мистецтво України: біогр. довідник. – К., 1997.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 393 – 394.