1999 р. Звід пам’яток Києва
Михайло Кальницький, Тетяна Трегубова, Лариса Федорова
Житловий будинок 1894 р., в якому проживали Бердяєв М. О., Фрумін І. Й.
(архіт., іст.).
Вул. Золотоворітська, 6.
Стоїть окремо біля Золотих воріт у ряді багатоповерхової забудови вулиці. На кресленні ділянки 1859 р. на його місці зображено двоповерховий будинок священика Андрієвського, перший поверх якого цегляний, другий – дерев’яний.
Теперішній двоповерховий цегляний будинок у стилі неоренесанс, на дві квартири (по одній на поверсі) зведено на основі старого на замовлення власника Є. Іваницького за проектом арх. А. Краусса. Одночасно на подвір’ї було збудовано триповерховий флігель для мебльованих кімнат. Чоловий корпус прямокутний у плані, перпендикулярно до нього розташований флігель, витягнутий углиб кварталу. Планування змінено, тепер коридорне, з двобічним розташуванням приміщень. Головну мистецьку цінність має ошатний вуличний фасад, що став асиметричним внаслідок добудови в 1894 р. до лівого крила цегляних сходів із парадним входом. Основна семивіконна частина фасаду має тривісну композицію, підкреслену рустованими лопатками, напівколонами корінфського ордера на рівні другого поверху і аттиками. У тектоніці фасаду переважають горизонтальні членування (лінії цоколю та карниза, міжповерхова та підвіконна тяги). Характерним для періоду київського еклектизму є поєднання відкритої цегляної кладки з гіпсовими декоративними деталями – меандровим фризом, гірляндами і рослинним орнаментом. На першому поверсі збереглися ніші – екседри, в яких, імовірно, були скульптури. Споруда належить до небагатьох будівель садибного типу, що збереглися на території Старого міста. В 1900 р. у будинку містився дитячий садок П. Мідлер.
На поч. 1900-х pp. тут жив Бердяєв Микола Олександрович (1874 – 1948) – філософ-ідеаліст. У цей час дійсний член Київського літературно-артистичного товариства.
У 1910-х pp. тут проживав Фрумін Ілля Йосипович – хірург-ортопед, член київської міської думи, есер, єврейський громадський діяч у Києві 1917 – 18 рр., секретар Київського виконавчого комітету громадських організацій від єврейських осередків. Після 1917 р. у будинку містилися різні установи. З 1968 р. – Товариство зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна») та редакція газети «Вісті з України».
ДАК, ф. 163, оп. 7, спр. 93;
Гольденвейзер А. А. Из киевских воспоминаний // Революция на Украине: По мемуарам белых / Сост. С. А. Алексеев; Под ред. Н. Н. Попова. – М.; Л., 1930;
Грушевський М. Спомини // Київ. – 1989. – № 10;
Список членов правления, почетных членов, действительных соревнователей и членов-посетителей Киевского Литературно-артистического общества. Сост. 1-го июля 1904 г. – К., 1904.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 394 – 395.