Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Раїса Свирида

297.3.2.3. Садиба – Правобережна Черкащина, 18 – кін. 19 ст. (архіт.).

Складається з хати, комори, повітки, города. Хата розміщена в глибині подвір’я, чолом звернена до вулиці. Навпроти неї – комора, а з лівого боку за хатою – господарський двір з повіткою сошної конструкції з плетеними стінами, побудованою за проектом арх. В. Романова. Від вулиці садиба відгороджена лісяним тином з традиційним перелазом і ворітьми із жердок. Город відділений огорожею із жердок. Біля тину ростуть кущі жасмину, терну, квіти.

297.3.2.3.1. Хата – с. Хрещатик, Черкаський р-н, Черкаська обл., 18 ст. (архіт.).

Тридільна (хата+сіни+комора). Стіни рублені з масивних плах і брусів, тесаних із сосен, що росли на тому місці, де поставили хату. Вінці в’язані у замки з довгими випусками.

Житлова половина шпарована, мащена рудою глиною й білена. Внизу довкола стін заплетена широка глинобитна призьба, підведена червоною смугою.

Стеля на хаті дощана, покладена на зруб і поздовжній побілений сволок, зверху валькована, знизу шпарована й білена.

Дах чотирисхилий, на кроквах, з великим «дармовисом» (виносом) на причілку, під яким можна було відпочити у літню спеку, поставити віз. Покрівля крита житніми солом’яними парками, в’язаними перевеслами до лат, з «китицями» на кутах і високим накладним гребенем, підв’язаним плетеним перевеслом. Зверху гребінь придавлений дерев’яними кізлами. Освітлюється хата вікнами на чотири шибки – два з чола, одне з причілка і одне невелике в напільній стіні. Зруб сіней і комори відкритий, у чільній стіні комори вирізано хрещатий отвір для освітлення.

У коморі стеля і підлога постелені з товстих дощок. Сіни без стелі.

В інтер’єрі хати – широкі лави попід стінами, довгий стіл, накритий домотканою скатертиною, мальована скриня, широкий піл для спання, застелений ряднами, над полом – жердка з одягом. Піч з плетеним комином, на якому рельєфно виведений хрест, біля печі – лежанка. На стінах – ікони на полиці і «пісні» рушники, вишиті «білим по білому» технікою вирізування й лічильною гладдю. У миснику виставлені мальовані череп’яні миски канівських гончарів та інший посуд.

У сінях експонується різноманітне рибальське спорядження: верша, в’ятері, кломля тощо. У коморі на підлозі стоять великі та малі плетені солом’яники, довбані кадуби, мірки та інший посуд для зберігання продуктів. На жердці розвішаний одяг: свита з домотканого сукна та кожухи. Тут же зберігаються рибальські сітки.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 770.