2003 р. Звід пам’яток Києва

Раїса Свирида

297.3.2.1.1. Хата – с. Шевченкове (до 1929 – с. Кирилівка), Звенигородський р-н, Черкаська обл., 19 ст. (архіт.).

За переказами, хата належала онуку Т. Шевченка по брату Микиті – Шевченку Тимофію Петровичу (1870–1954). До 1973 в ній жила його родина.

Тридільна (хата+сіни+комора). Зведена на дубових сохах, закладених «в заміт» дубовими брусами. Вгорі сохи обв’язані ощіпом у два вінці, в які закладено дошки стелі, що спираються на поздовжній митий сволок.

Під ним – поперечний сволок, що використовується як полиця. Сіни без стелі з двома дверима на обидва двори.

Навколо стін хати широка глинобитна призьба, обкладена дошками, мащена рудою глиною з червоною підводкою.

Дах чотирисхилий, на кроквах, критий солом’яними парками по латах, з китицями на роговиках, з накладним гребенем, перев’язаним товстим перевеслом і придавленим кізлами. Піч з традиційним комином – кошем.

В інтер’єрі хати святково прибраний покуть, де ікони й рушники з червоним орнаментом. Стіл і скриня застелені домотканим килимом, на стіні висить старовинний народний музичний інструмент – ліра. На поздовжній жердці над полом – вишиті полотняні сорочки, керсетки, плахта та інше вбрання. У миснику виставлені мальовані череп’яні миски з давніх гончарних осередків Наддніпрянщини – сіл Гнилець Звенигородського р-ну та Дибинці Богуславського р-ну Київської обл.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 769.