1968 р. По Україні

Г. Н. Логвин

Але вершини майстерності було досягнуто в хрещатому однобанному храмі Миколая (поч. XVIII ст.), де розвинута тема центричності, як і в Мироносицькій церкві, але з більшою логікою та іншими архітектурно-конструктивними й мистецькими засобами. Тут так само виділено середню квадратну в плані баню, до якої прирубано високі гранчасті приміщення. Щоб серед них не загубилася центральна баня, довелося зробити її дуже високою. Ширина у неї відноситься до висоти як 1: 2, а вінчання бані з двома заломами до основного об’єму взяті в золотому відношенні. Для манери будівничого характерний нахил до видовжених пропорцій. В цьому «ключі» витримані відношення не тільки головного об’єму середньої бані чи бічних приміщень, але й складових частин заломів. Такі пропорції бані зустрічаються дуже рідко.

В інтер’єрі неподільно панує центральний зруб. Його прямокутний простір підноситься впевнено і суворо, а масштаб відлічують ритмічно розташовані в кутах різьблені скоби-стяжки. Чотири грані зрубу, досягши основи парусів, немов розквітають в лініях гранчастої бані й, легко ламаючись в заломах, линуть в зеніт.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 412 – 415.