2018 р. Звід пам’яток України

Костел бернардинів (мур.) 1752 р., розташований по пр-ті Волі, 2.

Комплекс належить до найвизначніших архітектурних витворів України доби бароко.

Оригінальна об’ємно-просторова композиція обумовлена місцем розташування – пагорбом над долиною р. Стир при колишньому в’їзді в місто.

Початок будівництва монастиря належить до 1720 р., коли заклали його фундаменти у формі підкови, аби він одночасно був ще й замком для оборони шляху, що вів до міської фортеці. У 1737 р. закладено мурований костел з центричним планом. За проектом, з боку поля пагорб наче оперезувався 100-метровим півкільцем масивного будинку келій зі схожими на бойові башти півциліндричними ризалітами в центральній його частині. У внутрішньому дворі півкільця височів костел, навпроти якого на відстані близько 50 м стояла дзвіниця, що завершувала парадну композиційну вісь ансамблю.Але такий проект не влаштовував капітулу, і фундаменти храму були розібрані.

Протягом 1752−1789 рр. монастир бернардинів був збудований при в᾽їзді в місто з боку Вульки за проектом архітектора П. Гіжицького (1692−1762 рр.).

На першому поверсі збереглися хрещаті склепіння. З підземель у бік річки йшло два підземних ходи (120Х0,6Х1 м), які межами монастиря сполучались.

Костел наслідував зразки архітектури єзуїтів. Це базиліка з трьома поздовжніми і одним поперечним нефом та нар тексом. В зв᾽язку з переробкою костьолу на собор в 1877−1879 рр. за проектом архітектора Раструханова над перехрестям нефів було надбудовано баню, над нар тексом – дзвіницю. У справу з дзвонами втрутився сам імператорОлександр ІІІ. Він «высочайше повелел» виділити кошти на лиття дзвона для луцького собору. Його виготовили на Фінляндському заводі у Москві. Вагою більше 2,5 тонни дзвін містив напис «Божіею помощью, Царскою милостію и стараніями Луцкаго православнаго Крестовоздвиженскаго Братства сооруженъ сей колоколъ 1890 года». Перекриття нефів – хрестові склепіння. В розписах собору брали участь чеський майстер Ф. Параляк та художниця Л. Спаська. В бічному вівтарі знаходиться іконостас з Хрестовоздвиженської церкви.У дворі збереглися поховання XIX ст. Вхід на територію собору прикрашений брамою високохудожньої роботи, збудованою 1904 р.

Джерела та література:

Александрович В. Князі Радзивіли / В. Александрович. – Київ : Балтія Друк, 2012. – 272 с.;

Колосов Б. Історія спорудження Луцького Бернардинського монастиря за архівними джерелами / Б. Колосов // Київ. Старовина. – 2002. – №4. – С. 30−39;

Колосок Б. Бернардинський монастир / Б. Колосок // Пам’ятки архітектури та містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. – К., 2000. – С. 84−85;

Колосок Б. В. Луцьк – пам’ятка архітектури та містобудування : історико-архітектурний нарис / Б. В. Колосок. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 124 с.;

Колосок Б. В. Луцьк : Архіт.-іст. нарис / Б. В. Колосок, Р. Г. Метельницький. – К. : Будівельник, 1990. – 192 с.;

Луцьк (поза замком) / Livejournal// [Електронний ресурс].

Пясецький В. Е. Вулиці і майдани Луцька: Історико-краєзнавчий довідник / В. Е. Пясецький, Ф. Г. Мандзюк. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2005. – 400 с.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. Пам’ятки архітектури і містобудування. – К.: 2018 р., с. 39 – 41.