Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2008 р. Сходинки до левового даху

Віталій Дерех

Дата: 01.05.2008

Більш як чотириста сходинок – спочатку кам’яних, потім дерев’яних, і ти піднімаєшся на висоту 68 метрів, звідки видно увесь Львів. Видно кольорові графіті на бляшаних дахах старих львівських кам’яниць, які можна побачити тільки з даху ратуші, видно людей, які ходять знизу Площею Ринок – люди видаються зовсім маленькими. Вартість такої “вертикальної мандрівки” – три гривні. Їх потрібно сплатити в касу на четвертому поверсі споруди.

На оглядовий майданчик навіть у негоду піднімаються туристи – вони захоплено вигукують, дивлячись униз, українською, польською, німецькою, англійською та іншими мовами.

Придбавши за три гривні квиток, на ратуші можна сидіти скільки завгодно, тому люди кидають паперові літачки, які приземляються на дахи сусідніх будинків, шукають знайомі місця через окуляри бінокля, користування яким коштує гривню.

Дорогою на оглядовий майданчик можна розглядати велетенський годинниковий механізм, який стоїть тут з 1884 року. Під вежею, у будинку ратуші, працює міська рада Львова.

Історії цього місця. Історія ратуші тягнеться ще з XIV століття, тоді побудували першу міську ратушу у Львові, коли він отримав Магдебурзьке право. Спершу ратуша була дерев’яною, але у 1381 році згоріла. За деякий час ратушу відновили, а у 1404 році на ній встановили годинник. Будинок магістрату складався із трьох частин, побудованих у різні часи і об’єднаних між собою. Вежу ратуші збудували в 1619 році. Шпиль вежі вінчав залізний флюгер у вигляді лева (герб Львова), над флюгером була закріплена металева куля і зображення орла – герба Польщі. У 1826 році вежа звалилася, в аварійному стані був і весь будинок магістрату.

Нову ратушу збудували у 1830-1835 роках. У 1852-му на вежі встановили новий годинник – замість пошкодженого при пожежі 1848 року. У 1883-му ратушу з’єднали першим у Львові телефонним зв’язком з деякими установами і пожежною командою. У ратуші засідав магістрат, тут жив президент міста.

1 листопада 1918 р. сотник Степан Паньківський підняв над ратушею синьо-жовтий прапор Західно-Української Народної Республіки. З цього часу стало традицією вивішувати державний прапор на вежі ратуші. До цього такої традиції не існувало. Під час Другої світової війни, 23 липня 1944 р. танкіст Олександр Марченко встановив на вежі ратуші червоний прапор. Синьо-жовтий прапор України знову замайорів над ратушею З квітня 1990 року.

В ратуші колись була також міська в’язниця. Люди, які не сильно провинились, сиділи в кімнатці над скарбівницею або «за кратою» біля помешкання воротаря. Але були також підземні в’язниці, «Доротка», «Під ангелом» і найтяжча з усіх – «Татарня»: туди не доходило ніколи денне світло і засуджені жили у жахливих умовах.

Як туди дістатися. Доїхавши до Львова потягом, автобусом або іншим транспортом, запитуєте людей, як дістатися на Площу Ринок. Це центральна і найвідоміша вулиця Львова, тому добратися туди просто. Із залізничного вокзалу можна їхати трамваєм №1. Трамвай їде старими вуличками Львова, тому можна ще й отримати насолоду від їзди.

Кому варто їхати. Варто їхати усім, хто чує в собі силу подолати пішки 408 сходинок. Час, коли можна відвідати башту: вівторок-п’ятниця – з 10 до 17 години; субота, неділя та святкові дні – з 11 до 19 год.; понеділок – вихідний.