Свободи просп.

Розмір зображення: 800:600 піксел

Проспект утворився в 1780-х рр. на місці давнього оборонного валу та русла р.Полтва. По середині його прокладено пішохідний бульвар, що мав назву Гетьманські вали. В 1888 р. р.Полтву остаточно взяли у колектор і бульвар було завершено.

Перед сучасними будинками № 16 – 18 до 1947 р. стояв довгий будинок, де розміщувався австрійський губерніальний уряд.

Між площами Марійською та Торговою простягається проспект Свободи, названий так 1991 року. Непарна сторона проспекту від 1855 року називалася Кароля Людвіка нижча на честь намісника австрійського престолу ерцгерцога Кароля Людвіка (1833-1896), який від 1855-го протягом півтора року мешкав на цій вулиці; від 1871 р. – Кароля Людвіка; від 1919 р. мала назву Легіонів на честь польських військових формувань різних історичних періодів; у 1940-му та 1945-1959 рр. іменувалася 1 Травня на честь свята Міжнародної солідарності трудящих; 1941 року – Оперншррассе (Опери); у 1942-1944 рр. – Гітлеррінґ; у 1959-1991 роках – Леніна.

Парна сторона проспекту від кінця XVIII століття називалася Нижні Вали, бо пролягала на місці колишніх міських укріплень, розібраних наприкінці XVIII століття; від 1855 року йменувалася Кароля Людвіка нижня; від 1871-го – Гетьманська (або Вали Гетьманські) на честь того, що тут навпроти теперішнього Національного музею від 1859 року стояв пам’ятник визволителю Львова від татар 1695 року гетьманові Станіславу Яблоновському; 1940-го та в 1945-1959 рр. вулиця мала назву 1 Травня на честь свята Міжнародної солідарності трудящих; 1941-го йменувалася Музеумштрассе (Музейна), бо тут був Художньо-промисловий музей; у 1942-1944 роках – Гітлеррінґ; у 1959-1991 рр. – Леніна.

Навпроти будівлі Опери 1952 року спорудили пам’ятник Владіміру Лєніну, який за рішенням міської демократичної влади знесли 14 серпня 1990 року. На цьому місці довго була клумба, 2008 року тут спорудили фонтан. До 1980-х перед будівлею Опери була проїжджа частина проспекту, де розвертався транспорт.

На місці пам’ятника Шевченкові, спорудженого 1992 року (робота скульпторів братів Сухорських), до 1950-го був пам’ятник польському королеві Яну III Собєському, тепер цей монумент у Ґданську. Ліворуч від фігури поета – Хвиля національного відродження: дванадцятиметрова символічна стела з фігурними рельєфами, споруджена 1995 року.

Забудова проспекту Свободи: класицизм, історизм, сецесія, конструктивізм.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 4 липня 2008 року, № 94 (402)