Церква св.Михаїла (дерев.)

Розмір зображення: 665:800 піксел

Церква св.Михаїла 18 ст. (дерев.). У 1930-х рр. перевезена до Праги (Чехія) [Народна архітектура українських Карпат. – К.: 1987 р., с. 224].

Дерев’яна церква св.Михаїла 18 ст., в 1929 р. перевезена із с.Медведівці до м.Прага (Чехія) [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 158].

Медведівці Мукачівський район

Церква св. арх. Михайла. 1625 (?).

Лемківські церкви Закарпаття є рідкісними за пропорційністю архітектурних частин та красою художніх деталей.

На жаль, через масову заміну дерев’яних церков мурованими в XIX ст. (особливо на закарпатській Лемківщині) нині у краї залишилася одна класична лемківська церква в Ужгородському музеї просто неба. Ще одна стоїть у Київському музеї.

Церкву св. Михайла збудували в селі Великі Лучки в 1625 р. (за іншою версією, на поч. XVIII ст.). Пізніше церкву перевезли в Медведівці (найімовірніше в 1790 p., бо саме тоді зроблено капітальний ремонт із заміною перекриття).

У газеті “Руський вісник” за 7 вересня 1924 р. оголосили про продаж церкви, збудованої з чистого дуба, а в селі взялися за спорудження мурованої церкви, яку закінчили в 1928 р. З 1925 р. велися переговори про перевезення церкви в Прагу. Громада отримала 1000 чехословацьких корон, і в 1929 р. відбулося перевезення.

У Празі церкву встановили в парку Кінського, на високому пагорбі Петршіна під наглядом архітектора В. Фабіана та митця А. Богача й урочисто відкрито 10 вересня 1929 року з нагоди 10-річчя входження тодішньої Підкарпатської Русі до Чехословаччини.

На відкритті були присутні губернатор Підкарпатської Русі Антон Бескид, єпископ Мукачівської єпархії П. Ґебей, ректор Українського вільного університету Дмитро Антонович, куратор з Медведівців М. Довганич, а також урядові особи та керівництво празької мерії. У виступах висловлювалося побажання, щоб церква була діючою.

Нині церква стоїть замкнута і немає жодного напису, який би свідчив про походження цієї чудової споруди. Особливістю церкви є розкішний ансамбль розвинутих барокових бань і главок над трьома верхами. У стінах зрубу укладено по 10 – 11 колод, галерея має 10 різьблених стовпчиків.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 188.