2005 р. Церкви Холмської єпархії
Перша церква була заснована польським королем Владиславом Ягайлом у 1406 р. 1 Є згадки про церкву і в люстрації 1564-1565 рр. 2 В актовій книзі Холмського гродського суду в записі 1629 р. в списку церков, за які сплачено особливий податок по 1 zł., встановлений 1628 р., згадується і місцева церква. 3 В тій же актовій книзі під 1638 р. згадується місцевий священик Григорій Серчук. 4 Село не раз горіло, найбільше – за часів короля Яна Казимира. Шведи спалили все село і церкву. 5 У 1740 р., як свідчить традиція і прийнято в літературі, 6 коштом ктиторки Розалії Вільґи зведено муровану святиню, хоча акт візитації 1749 р. подає такий її опис:
“Церква дерев’яна, в стінах і дахах порядна, в ній вікон квадратових чотири, круглих два, чотири в олово оправлені, два в дерево. Дверей в дзвіниці двоє на двох завісах залізних, треті до церкви – на трьох завісах залізних. Дзвіниця при церкві”. 7
Ймовірно, що ця дерев’яна церква, якій 26 грудня 1748 р. підтвердив її привілей польський король Август III, 8 простояла до другої половини XVIII ст., коли її замінила теперішня мурована. У акті візитації 1817 р. подано вже: “Церква модриньська є мурована, всередині тільки тинькована у вигляді костелу… з банею на дах виведеною, поряд примурована захристія, зі сходу бабинець, в якому дзвонів чотири і сиґнатурка розбита, під ґонтами”. 9 З 1875 р. церква православна. У 1885 р. відремонтована і частково перебудована, а 1 жовтня цього ж року її освячено. 10 Тоді ж збудовано нову дерев’яну дзвіницю на бабинці. Після першої світової війни зачинена, а у липні 1938 р. перетворена на костел. 11 Будинок молитви, зведений православною громадою у 1930-ті рр., зруйнований у 1938 р. 12 Під час другої світової війни церква повернена православній громаді німецькою окупаційною владою. 13 Після другої світової війни перетворена на музейний склад. 14 Щойно в кінці 1980-х рр. перетворена на костел Покрови Пр. Богородиці. 15
Розташована на рівній ділянці при сільській дорозі. Мурована тридільна споруда. Складається з більшої, квадратової в плані нави, до якої зі сходу прилягає вужчий, гранчастий в плані вівтар, а з заходу вужчий, прямокутний в плані бабинець. До вівтаря з півдня і півночі прилягають невеликі різночасові (північна – новіша) прямокутні ризниці. З півдня до нави прилягав чотирибічний гробівець родини Козьмінських, класицистичний, 1828 р. (з літерами ІКМ і датою), при останньому ремонті усунений. Наву вінчає велика чотирибічна баня, посаджена без підбанника прямо на стіни, завершена сліпим восьмибічним ліхтарем з цибулястою маківкою, встановленим під час ремонту 1885 р. Ще один подібний ліхтар вінчав давніше, до ремонту 1980-х рр. низьку восьмибічну баню вівтаря. Ризниця вкрита односхилим дахом. З двосхилого даху низького бабинця здіймався ярус дерев’яної, квадратової в плані вежі-дзві-ниці, вкритий наметовим дахом, замінений при ремонті кінця 1980-х рр. на мурований, вкритий двосхилим причілковим дашком. На чільній стіні ярусу дзвіниці зображено Богородицю з дитям в техніці графіті, а в тимпані причілку – монограму св. Марії. Гладко тиньковані стіни церкви завершені профільованим ґзимсом і прорізані прямокутними вікнами. По кутах пава і бабинець укріплені потужними контрфорсами. Вхід в церкву влаштований в західній стіні бабинця. Всередині стіни нави членовані парами півциркульних бленд, в яких розташовані отвори вікон. Псевдосклепіння в наві хрестове, у вівтарі – циліндричне, в решті приміщень – стелі. Хори дерев’яні, оперті на двох стовпах, розташовані при західній стіні нави. Внутрішній вистрій втрачений.
1. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1885. T. 6. – S. 572.
2. Lustracja województw Ruskiego, Podolskiego i Bełzkiego 1564-1565. – Warszawa-Lodz 1992. – S. 99.
3. Акты издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. Том XXIII. – Вильна, 1896. – C. LXIII.
4. Там само. – С. 154.
5. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1885. T. 6. – S. 572.
6. KZSzP. Z. 6. Powiat Hrubieszowski. – Warszawa, 1964. – S. 38-39; Gawarecki H., Marszałek J., Szczepanik Т., Wójcikowski W. Lubelszczyzna. – Warszawa, 1979. – S. 187.
7. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 772, r. 343.
8. ЦДІА, фонд 201, опис 4, справа 1872, аркуш 12.
9. Там само. Аркуш 6.
10. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 585; Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 438.
11. Жуків Б. Нищення церков на Холмщині в 1938 р. – Краків, 1940.
12. Інтерпеляція посла д-ра Степана Барана до премієр міністра (1938). // Надбужанщина. – Нюйорк, Париж, Сідней, Торонто. 1986. Т. 1. – С. 700-713.
13. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм 1941.
14. Gawarecki H., Marszałek J., Szczepanik Т., Wójcikowski W. Lubelszczyzna. – Warszawa, 1979. – S. 187.
15. Zabytki architektury i budownictwa w Polsce. Województwo Zamojske 48. Ośrodek dokumentacji zabytków. – Warszawa, 1991. S. 62.
Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 293 – 294.