2017 р. Звід пам’яток України

Алла Кургаєва

Жіноча гімназія, кін. 19 ст. (архіт). Вул. Леніна, 12.

Раніше малп простору садибу, обнесену високою цегляною огорожею, що збереглася фрагментарно.

Будинок одноповерховий, цегляний, нетинькований, з планом складної конфігурації, дах вальмовий, критий шифером, перекриття пласкі, балочні. Високий цокольний поверх має окремий вихід назовні. У правій частині три приміщення цокольного поверху перекриті кам’яними склепіннями (можливо це частина більш ранньої побудови). Особняк побудований в так званому «цегляному» стилі, з елементами неоготики.

Головний фасад будинку симетричний, розчленований за вертикаллю на три частини, багато оздоблений різними візерунками. Центральну частину фасаду виділено входом, вирішеним у вигляді тамбуру, що завершується невисоким щипцем та прикрашений арочним вікном над дверним отвором (нині закладеним) та аттиком. Високий аттик, розміщений над головним входом багато прикрашений цегляним орнаментом, має складну форму та завершується вишуканим кованим щипцем. Фланкуючі частини виділені сильно виступаючими ризалітами, що увінчані квадратними столиками, які нагадують пінаклі, більшими в центрі та меншими у наріжних частинах. Столики прикрашені імітацією вікон та завершені фіалами (нині частково прикрашеними). Вікна першого поверху завершені сандриком простого профілю. Підвіконну тягу прикрашено сухариками, що разом з цегляним орнаментом утворює багатий декоративний пояс, який відокремлює високий цокольний поверх. Будинок увінчує невеликого виносу карниз, прикрашений сухариками, та широкий арочний фриз. Наріжжя будинку підкреслені кронштейнами.

Цікаве кольорове вирішення: білі цегляні візерунки вишукано виділяються на основному тлі поверхні стін. Решта фасадів вирішені в тому ж «цегляному» стилі, але оформлені більш скромніше. Цікава галерея на південному фасаді, де на даний момент розташований вхід до будинку.

Первісне планування будинку не збереглося, він перебудований під школу-інтернат. Раніш на першому поверсі розташовувались житлові приміщення, у цокольному – допоміжні служби Розташована в центрі села в ряді житлової забудови, з’єднаній проїздами з Соборною площею та адміністративним центром. Це типове рішення розташування гімназій, прийнятне в сер. 19 ст., що робило їх складовою єдиної композиції села. Архітектура гімназій, як правило, відрізнялася від архітектури житлових будинків, але, в даному випадку, фасад гімназії, розташований на червоній лінії забудови, вирішений відповідно до загального характеру архітектури вулиці. Первісне планування гімназії не збереглося.

У 1950 вона перебудована під клуб.

Будинок цегляний, нетинькований, Г-подібний в плані, перекриття пласкі, балочні, дах вальмовий, критий шифером. Під західною частиною будинку розміщений кам’яний склепінчастий льох, який має вихід назовні. Гімназію побудовано в так званому «цегляному» стилі.

У загальній композиції будинку виділяються південний та західний фасади, що виходять на центральну вулицю та мають парадний вигляд. Об’ємно-просторова структура будинку визначена лопатками, що відповідають внутрішньому поділу простору. Особливу увагу приділено лівій частині південного фасаду, акцентованій порталом, нині перебудованим, виділеним лопатками, увінчаним квадратними столиками.

Поміж столиками – невисокий аттик з напівкруглою центральною частиною, підкресленою аналогічними столиками. Наріжжя будинку підкреслені лопатками, що також закінчуються столиками. Віконні прорізи – з лучковими перемичками, оздоблені наличниками простого профілю та завершені сандриками з зубчиками.

Підвіконна тяга разом з прямокутними цегляними рамками утворює декоративний пояс, що відділяє високий цоколь будинку. Будинок увінчує карниз, декорований кронштейнами складного профілю та дентикулами.

[Матеріали натурного обстеження автором, 1988 р.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 562.