1968 р. По Україні

Г. Н. Логвин

Баня Покровської церкви в Новгороді-Сіверському. 1766 р. Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 128.

Недалеко звідси стояла церква Покрови, збудована в 1766 р. «громадою міщан на Сухомлинці», яка для нової церкви замовила храмову ікону «Покрови». Маляр, виконуючи їх волю, намалював Десну і новгород-сі-верські пагорби, а на них «весь народ малоросійський» – добропорядних міщан і міщанок, чорне і біле духовенство, вусату козацьку старшину і голоту, панство і поспільство, навіть іновірців і ворогів, негідних заступництва – їх проганяють ангели.

Від Миколаївської церкви Покровська відрізнялась не тільки тридільним планом, але і ладом пропорцій, надзвичайною стрункістю мас, невтримним рухом вгору. Щоб досягти більшої урочистості, майстер піднімає храм на мурований підкліт, який служить не тільки практичним цілям, будучи надійним сховищем цінностей і майна міщан, але й мистецьким засобам. Перехід від мурованого підкліту утворює відкрита аркада опасання. Бабинець відкривається в бік центральної бані високим двохярусним фігурним вирізом-аркою; через неї видно іконостас, що іскриться і сяє живописом, різьбою і позолотою, поєднання яких милує око. Але найбільше враження справляє внутрішній простір, що здіймається з небаченою сміливістю, бо зеніт багатоярусної бані завдяки заломам, здається, зникає в безмежній висоті; грані зрубу немов вібрують від невтримного руху.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 119 – 120.