Могила Бабченка К.М.

Лариса Восьмірова

Могила Бабченка К.М., 1964 (іст.). На старому кладовищі, справа від центрального входу в кінці алеї.

Бабченко Карпо Мокійович (1878 – 1964) – учасник збройного повстання на броненосці «Потьомкін» у червні 1905. Уродженець смт Низи. На поч. 20 ст. був призваний на флот. Служив мінером на броненосці «Потьомкін». 14 червня 1905, коли броненосець проводив військове навчання біля Тендряківської коси, неподалік від Очакова вибухнуло повстання, підготовлене підпільною більшовицькою організацією. Повсталі матроси перебили найбільш ненависних офіцерів на чолі з командиром і обрали для керівництва броненосцем Суднову комісію на чолі з П.Матющенком. Через нестачу вугілля, продовольства і прісної води члени команди змушені були здатися румунським властям.

Як політичний емігрант К.Бабченко опинився в Румунії, там одружився, там народились його двоє дітей. Коли царський уряд став домагатись видачі повстанців, довелось з сім’єю переїхати до Канади.

У 1918 К.Бабченко повернувся в Низи. Працював на цукровому заводі. Пізніше переїхав до Краснодарського краю в Армавір, а у 1947 повернувся в Низи. До 50-річчя з дня початку повстання згідно до указу Президії Верховної Ради СРСР від 20 липня 1955 К.Бабченко нагороджений орденом Червоної Зірки.

У 1987 на могилі встановлено стелу з мармурового дрібку /1,1 м/, на чоловому боці якої – портрет померлого, виконаний на кераміці.

[Пономарев И. Герои «Потемкина»: Историческое повествование. – изд. 2-е / И. Пономарев. – М., 1956. – С. 3, 212, 225; История городов и сел Украинской ССР. Сумская область. – К., 1980. – С. 552; Дроздов В. Потемкінець і його нащадки: (До 80- річчя революції 1905 – 1907 років у Росії) / В. Дроздов // Вперед. – 1985. – 25 червня; Коломієць В. Пам’ять вшановується / В. Коломієць // Ленінська правда. – 1988. – 6 січня.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1186.