2018 р. Звід пам’яток України
Хрестовоздвиженська церква (мур.) 1821 р., розташована в центрі села.
Село Обенижі Турійського району веде свою історія починаючи з 1502 р. Саме в цей час про нього знайдені перші писемні згадки. Також у документах йдеться про те, що у центрі села завжди знаходилася церква, точний час її заснування невідомий, а патроном була Свята Параскева.
Згодом у письменах вказується, що дерев’яна церква у XVIII ст. була зруйнована і на її місці збудовано нову – Хрестовоздвиженську. Вона, очевидно, була побудована першим власником села Федором Юнкевичем чи його сином Василем на початку ХVI ст. В описі церковного майна від 1787 р. сказано: «церква дерев’яна, закладена невідомо якого року, на дерев’яному фундаменті, стара огорожа біля неї дерев’яна».
На місці старої церкви виникає нині діюча, Хрестовоздвиженська, побудована на кошти поміщика графа Мощинського і парафіян. Храм кам᾽яний з такою ж огорожею. Має вигляд видовженого хреста і зорієнтований, подібно всім церквам, вівтарем на схід. Гармонічна за пропорціями цегельна, квадратна в плані, двох-ярусна дзвіниця, що була збудована також у 1821 р., розташована у виді кутової вежі на садибі церкви, оточеною низенькою цегельною стіною.
27 вересня віряни відзначають великий празник Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Для жителів села Обенижі – це ще й престольне свято. І відкриття відреставрованого храму приурочили саме до цієї знаменної події.
Храм відновили в 2009 р. усією громадою, кожен зробив свій внесок у його розбудову. Хтось матеріальну, інші вкладали свою працю. Радянський період не помилував багато величних релігійних споруд. На щастя, церкву в Обеніжах ця сумна доля оминула. Щоправда, за словами настоятеля храму отця Святослава – після несприятливих історичних подій споруда була у жалюгідному стані: на стінах – грибок, підлога – прогнила, купольні конструкції – підкосилися. «З великою поміччю Божою, та усіх вірян ми відновлюємо храм. І відчуваємо, що Господу до душі наша праця в ім’я благородної справи. На свято Воздвиження Чесного Хреста Господнього до нас приїжджав владика і благословив нашу працю та помолився за продовження наших починань», – говорив священик.
Храм реставрували виключно за спонсорські кошти та силами селян. Ще в 2008 р. церковна громада зверталася в обласну раду з проханням виділити необхідну суму на її ремонт, і бюджетний комітет виніс позитивне рішення, однак сесія його не затвердила. Рятували свою святиню вирішили самотужки, знайшлися ініціативні люди, очолювані отцем Святославом та Соловичівським сільським головою Ярославом Кашубою, який на свій страх та ризик зайнявся всіма організаційними питаннями. Перший внесок – 10 тисяч гривень – зібрали самі обеніжівці. До збору коштів і необхідних будматеріалів долучилися турійчани – вихідці з Обеніж, підприємці, меценати, депутати, чимало жителів Турійщини, релігійна громада Свято-Миколаївського храму та інші приходи Турійського благочиння. Будівельники поспішали, щоб перекрити купол до перших осінніх дощів.
Завдяки сільській громаді у церкві відновили іконостас та освятили хрести на куполи. Вівтар – справжня мистецька робота – виготовлений у першій чверті ХІХ ст. До сьогоднішніх днів збереглися лише окремі фрагменти.
Втім, його було повністю відновлено за старими малюнками та описами. Відтак, кожен може приїхати і помилуватися цим витвором.
На відкриття відреставрованого храму до Обеніж з’їхалося багато людей, а також настоятелі церков із сусідніх сіл, прибув і єпископ Володимир-Волинський та Ковельський – Никодим. Відродження церков на Волині розпочалося вже давно. На сьогодні цей процес активно продовжується.
Минають роки. Вічною берегинею роду людського в центрі села Обенижі стоїть Хрестовоздвиженська церква – його історія. Ці стіни багато пам’ятають і саме у них відбувається відродження надії, відкриття у собі подекуди замуленого джерела духовності.
Джерела та література:
Антонюк Я. М. Трагедія руйнації храмів. Волинська область. ХХ століття: історико-краєзнавчий довідник. – Луцьк : Надстир’я, 2014. – 280 с.;
Ковальчук Є. І., Штинько В. С. Волинь: храми і люди. – Луцьк : ВМА «Терен», 2010. – 292 с.;
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Ил. справ.-каталог). В 4-х т. – К. : Будівельник, 1983 – Т. 2;
Пам’ятку архітектури рятували громадою // Нар. слово. – 2009. – 3 жовт;
Штинько В. С. Спогад про Обенижі зігріває серце в Австралії: церква Воздвиження Чесного Хреста в с. Обенижі Турійського району // В. С. Штинько, Є. І. Ковальчук. – Луцьк : Терен, 2010. – С. 191-196;
Турійський р-н / Офіційний сайт Волинської обласної ради // [];
Ярмолюк З. П. «Нарис історії села Обенижі Турійського району Волинської області». Історико-краєзнавчі нариси. – Луцьк : Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2004. – 80 с.;
Ярмолюк З. П. Вверх по Турії. Історико-краєзнавчі нариси. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2003. – 240 с.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 424 – 427.