Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

1988 р. Паспортна інформація

Давньоруське городище та селище

Пам’ятка археології

Х-ХІІ ст.

Розміщення:

Житомирська обл., Олевський р-н, смт Олевськ, північно-східна околиця, урочище Бабина Гора, лівий берег р. Уборть.

Загальний опис:

Городище знаходиться на високому мисі лівого берегу р. Уборть. Зі сходу його протікає безіменний струмок, який впадає в р. Уборть.

Городище має овальну, майже круглу форму. Навколо дитинця зберігся вал та залишки рову. Площа дитинця – 40×40 м, має пологий схил на північ до р. Уборть. Крутизна схилів городища створена штучно й має 10-14 м до підніжжя рогів.

Розвідкою виявлено культурний шар, що залягає з деякими проміжками на глибину до 1,2-1,3 м. Виявлена печина, вугілля, фрагменти посуду з лінійним й хвилястим орнаментом та без орнаменту, який датується Х-ХІ та ХІІ ст. Виявлені сліди пожежі свідчать, що споруди на дитинці були знищені вогнем, очевидно, у ХІІ ст. і більше не перебудовувались.

На плато, що примикає до городища, з південного заходу виявлено селище 250×75 м. В культурному шарі знайдено уламки глиняного посуду ІХ-ХІ ст., печину, кістки свійських тварин.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Городище виникло у Х ст. як стратегічно-оборонний пункт місцевого населення древлян, що тут проживали. У літописі про древлянські “гради” Х ст. згадується як добре укріплений пункт, жителі якого займалися хліборобством – “делают нивы своя и земле своя”.

Городище частково досліджувалося у вересні 1975 р. загоном Інституту археології АН УРСР (Кучера М.П., Місяць В.О.).

Матеріали досліджень зберігаються у фондах Інституту археології НАН України та Житомирському краєзнавчому музеї.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно рішення виконкому Житомирської обласної Ради депутатів трудящих № 442 від 29.09.1969 р.

Охоронний № : 982

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: охоронна зона встановлена по 50 м від схилів валу городища та по 25 м від меж поселення, що примикає до городища.

Основна бібліографія, архівні дані:

Кучера М.П. Звіт про розвідку городищ у 1975 р. // Науковий архів Інституту археології НАН України.

Ілюстративні матеріали:

Давньоруське городище. Схематичний генплан.

Давньоруське городище. Загальний вигляд.