Пам’ятник листоноші Федору Фекеті

Михайло Приймич

Розмір зображення: 754:600 піксел

Пам’ятник листоноші Фекеті Ф., 2005 (мист.). Пл. Народна, у сквері, у центральній частині міста. Автор – скульптор М.О. Белень.

Встановлений 9 лютого 2005 на честь листоноші Федора Фекети, який щоденно долаючи пішки відстань довжиною близько 30 км від с. Тур’ї-Ремети (нині Перечинського р-ну) до м. Ужгорода і стільки ж назад стежками гірського масиву Синаторія, упродовж кількох десятиліть сумлінно розносив пошту і грошові перекази місцевим мешканцям. Ф. Фекета (1789 – 1838) народився і все життя прожив у Тур’я-Реметах. Одного зимового дня він провалився на річці під кригу, захворів на запалення легенів і помер. За записом у метриці греко-католицької церкви 18 березня 1838, був похований у рідному селі.

Односельці увічнили пам’ять Ф. Фекети меморіальною дошкою, встановленою на стіні церкви св. Михаїла, яка була відлита на місцевій ливарні. Дошка (розм. 1,92 х 0,6 м, автор невідомий) зі зрізаними верхніми кутами містить барельєфне зображення крокуючого листоноші з капелюхом, у селянському вбранні з перекинутою на плече палицею та підвішеною на ній поштарською торбою. Під зображенням напис: «Fedor Feketa. В память приязности, тверезости, чесноти и послушности посла Феодора Фекети. Помер в Р. Б. 1838». Пізніше зображення Ф. Фекети було уміщено на печатці села: «Печать Тур’їх Реміт Ужанського комітату. 1846» (угорською мовою).

Бронзова постать молодого листоноші на весь зріст (висота скульптури 1,7 м) встановлена на масивних каменях зі сланцю, що асоціюються з гірськими скелястими ущелинами. Він зображений впевнено крокуючим з тайстрою (торбиною) за плечима, лівою рукою підтримує покладену на плече палицю-кривулю. Одягнений в характерне вбрання мешканців Турянської долини: грубу вовняну гуню, голоші (штани з домотканого полотна), взутий у шкіряні бочкори (постоли), на голові – широкий капелюх. На одному з каменів вмонтовано бронзову таблицю у вигляді розгорнутої поштової листівки-сувію зі сургучем, на якій міститься напис старослов’янськими літерами: «Федор Фекета. В память прилежности, тверезности, чесности и послужности посла Теодора Фекети», з правого боку зображено сурму.

Джерела і література

Науковий архів Закарпатського краєзнавчого музею. – № 285; Штернберг Я. Міські та містечкові герби краю // Новини Закарпаття. – 1991. – 20 квітня; Кул Ю. Тур’я-Ремета. – Ужгород, 2001. – С. 33-38; Офіцинський Р. Народні перекази Закарпаття. – Ужгород: Гражда, 2016. – С. 89-90.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 321 – 322.