Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Євангеліст Марко

Євангеліст Марко

Особливе місце серед творів книжкової графіки XVI століття займає Пересопницьке євангеліє (Центральна наукова бібліотека АН УРСР) – один з перших перекладів євангелія на староукраїнську мову. В ньому, крім заставок та ініціалів, виконаних у формах традиційного геометричного орнаменту, є чотири чудові мініатюри з зображенням євангелістів. Кожну мініатюру обрамлено пишним рослинним орнаментом [А. Грузинский. Пересопницкое Евангелие как памятник искусства эпохи Возрождения в Южной России в XVI веке. – «Искусство», К., 1911, № 1, стор. 1 – 48]. Золоте тло, соковиті кольори – сині, червоні, зелені – надають мініатюрам та орнаментам Євангелія особливої урочистості й життєрадісності.

В зображеннях євангелістів у мініатюрах Пересопницького євангелія ще наслідуються старі іконографічні зразки, але в них помітно вже й нові риси, що свідчать про реалістичне за своєю суттю світосприймання художника. Наприклад, в зображенні євангеліста Марка втілено образ серйозної, вольової та діяльної людини. Драпіровки одягу євангеліста подано хоч і дещо умовно, але в реальному русі, під ними відчувається об’єм тіла, ноги міцно опираються на підніжжя, вся постать відзначається природністю своєї постави. Багате архітектурне тло при своєму традиційному умовному характері має вже певну пластичну виразність та об’ємність.

Автором мініатюр Пересопницького євангелія, можливо, був переписувач цієї книги – попович Михайло Васильович з міста Пересопниці на Волині. Таке припущення можна зробити на основі того, що прийоми малювання обличчя, рук та інших деталей в мініатюрах Пересопницького євангелія мають багато спільного з манерою виконання, властивою в цей час малярській школі саме західноукраїнських земель (с. 328 – 329).

Євангеліст Марко. Мініатюра з Пересопницького євангелія. 1556 – 1561 рр. Центральна наукова бібліотека АН УРСР.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 331.