Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2007 р. Археологи викопали тисячорічні жіночі прикраси

Валентина Іщенко

Дата: 09.10.2007

”Ми знайшли залишки трьох глиняних хат ХI-ХІІ століть. На одній лишилися сліди пожежі. Можливо, після набігу монголо-татарів”, – розповідає директор Полтавського центру охорони та досліджень пам’яток археології Олександр Супруненко, 50 років.

Тиждень тому на просп. Першотравневому, навпроти юридичної академії, в Полтаві розпочали будувати торговельно-розважальний комплекс. Згідно з законом, археологи повинні дослідити ділянку перед будь-якими земляними роботами.

– Цього разу знайшли залишки посаду площею 200 квадратних метрів неподалік городища Лтава, – пояснює Супруненко. – За залишком печі в постраждалому від монголів житлі виявили частину шийної гривні (прикраса на шию. – ”ГПУ”), браслет із жовтого скла та бронзовий перстень. Мабуть, полтавка сховала їх за піч від ворогів.

У лабораторії центру археології є й інші знахідки – уламки ножів, пряжок, глиняних горщиків. Поряд – кістки тварин. Їх знайшли в ямі, яку спочатку використовували для зберігання зерна, а згодом зсипали в неї сміття. Археологи припускають, що то рештки коней, корів, свиней та овець.

– Точно визначити, чиї вони, може лише Олег Журавльов з інституту археології Академії наук України, – каже Супруненко. – Він один в Україні, Росії, Білорусії та Молдові займається дослідженнями решток тварин.

В іншій зерновій ямі виявили металеву заготовку для коси-горбуші Сіверянського періоду ІХ-Х ст.

– Мабуть, неподалік поселення була кузня, – припускає науковий співробітник центру В’ячеслав Шерстюк, 25 років. – Там валялося багато металевих і бронзових шлаків, горщик, у якому плавили метал.

Під сміттям знайшли дві срібні монети з арабськими ієрогліфами Золотоординської доби ХІІІ-ХІV століть.

– Екскаваторник знімав верхній шар ґрунту з різним непотребом. І зачепив ковшем кілька монет, – згадує співробітник центру Юрій Пуголовок, 23 роки. – Частина з них так і лишилася десь у екскаваторі. Металошукачем перерили всю машину – не знайшли. А ті дві монети, які вдалося дістати, могли бути частиною скарбу.

– Це наш біль, – додає Олександр Супруненко і просить не згадувати про монети. – Оті скарбошукачі вже перерили всю Полтаву. Можуть і сюди добратися.

Після досліджень та реставрації знахідки віддадуть до Полтавського краєзнавчого музею. За два місяці розкопки на Першотравневому продовжать.

Найцінніший скарб на Полтавщині 1912 року знайшли двоє хлопців у Малій Перещепині Новосанжарського району. Граючись у піску на околиці села, вони відкопали золоту візантійську амфору, срібну таріль, прикраси, збрую для коня. Археологи припускають, що це речі з поховання перського царя Шапура ІІ, VІІ століття. За знахідку царський уряд дав хлопцям 12 тис. рублів. У ті роки корова коштувала 15 рублів.

2001 року на території Більського городища в Котелевському районі директор центру охорони та досліджень пам’яток археології Олександр Супруненко знайшов золотий перстень із овальним щитком. На ньому вирізьблена колісниця з двома кіньми та візником. Прикраса датується V ст. до н.е. Нині знахідка зберігається в Полтавському краєзнавчому музеї. Скільки коштує, спеціалісти не кажуть. Бояться, щоб не викрали.

Джерело: “Газета по-українськи”