Німецький цвинтар
Розмір зображення: 2592:1944 піксел
Фото Зенона Боровця і Богдана Тхора, 17 жовтня 2008 р.
Напис: «Німецьке військове кладовище Потелич.
«Солдптські могили – це великі проповідники миру» (Альберт Швейцер, лауреат Нобелівської премії миру).
[Нестатечная приязнь вовку з бараном. – Самовидець Руїни, 2 пол. 17 ст.]
Це кладовище загиблих Другої світової війни було споруджено Німецькою народною спілкою догляду за військовими похованнями за дорученням Федеративної республіки Німеччини у 1998 р. Задля збереження та догляду за цим кладовищем Німецька народна спілка змушена отримувати добровільні пожертвування та внески. Молодь Європи в рамках міжнародних молодіжни таборів допомагає у догляді та будує мости взаєморозуміння.
Із набуттям чинності німецько-українською Угодою [!] про догляд за моглиами полеглих воїнів у 1997 році було створено правові засади для спорудження цього військогового кладовища площею 3 га поблизу села Потелич. Цю територію урядові ФРН було надано урядом України.
Німецька народна спілка у 1993 році почала здійснювати до Потелича [!] перші перевезення полеглих на війні німців. До 2007 року тут було перепоховано понад 10 000 полеглих на війні з місць поховань заходу України.
Перепоховання на цьому цвинтарі здійснюватимуться й надалі. Після завершення робіт загальна кількість німецьких полеглих, які знайшли тут свій останній притулок, становитиме приблизно 30 000 чоловік [і всі вони хотіли нашої картоплі!]
9 червня 1998 року це кладовище було урочисто передано громадськості.
Померлі цього кладовища закликають до миру».