Бугрин с
Історичні адміністративні поділи
Хребтовичі почали володіти Богурином з поч. 16 ст. (до того всі їх маєтки були в Білорусії). Василь Богданович Хребтович перший з них став зватись Богуринським. В 1528 р. Сигізмунд 1 підтвердив передачу частини села від ВБХ Богдану Мартиновичу Хребтовичу.
В 1545 р. одна з городень Луцького замку оправлялась з Богурина (Іваном Хребтовичем з братами).
Іван Олехнович Хребтович помер в 1550..1560 рр., лишивши сім’ю в матеріальній скруті. Богурином далі володів його старший син Іван Іванович (помер 1588 р. бездітним).
Інша частина села належала його брату – Семену Івановичу. 4.06.1586 р. СІХ продав Івану Івановичу свою частину села.
Ще однією частиною села водоліа їх мати Любка Джусянка.
В 1564 р. в селі збудовано млин, черз що відбулось підтоплення частини земель Льва Вільгорського [Поліщук В. Урядницький клан луцького старости князя Богуша Корецького. – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 278 – 282].
В акті від 1 липня 1634 року село згадується як власність військовика Войтека Рогуського. Частково село належало і їх дружинам. Далі – київському стольнику Яну Хребтовичу, його нащадкам, панам Гулевичам, а в ХІХ столітті – Чернецьким і наостанок – Євстахію Четвертинському.
В 1906 р. зафіксовано село Бугрин Бугринської волості Острозького повіту [ Волынской губернии. – Житомир: 1906 г., с. 178].
Довідка у Вікіпедії:
