1975 р. Паспортна інформація
Городище (античне місто Ніконій)
Пам’ятка археології
4 ст. до н.е. – 4 ст. н.е.
Розміщення:
Одеська обл., Овідіопольський район, с. Роксолани;
300 м на північний захід від села, на високому плато, яке обмежене глибокими балками, що впадають в лиман.
Загальний опис:
Городище розташоване на плато, що височить над Дністровським лиманом, поступово підіймаючись на схід. На заході воно обмежене берегом лиману, з півночі на південь – глибокими балками.
Площа городища – 3,8 га. Культурний шар глинистий, з вкрапленнями каміння, кераміки; потужність шару – 5-6 м.
Розкопками виявлені житлові наземні приміщення з глинобитними стінами на кам’яних основах початку н.е., кам’яні та з сирцевих цеглин підвальні господарчі та житлові приміщення 5-4 ст. до н.е., землянки і напівземлянки 6 ст. до н.е.
Найбільш ранній речовий матеріал, знайдений на городищі, відноситься до 6 ст. до н.е.
По кількості і якості привізної кераміки городище наближається до великих античних міст Північного Причорномор’я (Ольвія, Пантікапей). Серед знахідок слід також відзначити різні знаряддя праці з заліза, бронзи, кістки. Знайдена велика кількість монет, переважно 5-6 ст. до н.е.
Епіграфічний матеріал на городищі представлений клеймами на амфорах та графіті на різних посудинах.
Історична довідка, відомості про дослідження:
Розкопки городища проводились регулярно з 1957 р. Одеським державним університетом ім. І.І. Мечнікова і Одеським археологічним музеєм АН УРСР (на 1975 р.).
Городище є одним з пунктів грецької колонізації в Нижньому Подністров’ї. Воно було засноване в 6 ст. до н.е. і з перервами проіснувало до 4 ст. н. е. Більшість дослідників вважає городище залишками невеликого міста Ніконія.
В 5 ст. до н.е. місто досягло свого розквіту. Воно підтримувало інтенсивні економічні зв’язки з Хіосом, Лесбосом, Фасосом, Аттикою, Геркалією, Херсонесом, Синапом та ін.
В Ніконії розвиваються різні ремесла, поліпшується благоустрій. Діяла ціла система водостоків, вулиці та подвір’я вимощені кам’яними плитами, річною галькою та черепашками. В кінці 4 ст. до н.е. в місті спостерігається значний занепад. Нове піднесення спостерігається в перших століттях н.е. Місто забудовується великими наземними будинками, межі його поширюються. Основне заняття населення – землеробство.
Остаточний занепад міста припадає на 4 ст. н.е., в зв’язку з великим пересуванням племен в Північному Причорномор’ї.
Колекції знахідок зберігаються в фондах Одеського археологічного музею АН УРСР (на 1975 р.).
Облікова інформація:
Взято під охорону згідно Постанова Ради Міністрів УРСР № 711 від 21 липня 1965 р.
Охоронний № : 1451.
Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: 2 погонних метри навколо пам’ятника (рішення виконкому Одеської обласної Ради депутатів трудящих № 452 від 11 вересня 1975 р.).
Основна бібліографія, архівні дані:
Синицын М.С. Раскопки городищ возле с. Роксоланы Беляевского района Одесской области в 1957-1961 гг. // МАСП.- Вып. 5 – Одесса, 1966.- С. 5-56.
Карышковский П.О. К вопросу о древнем названии Роксолановского городища. // МАСП.- Вып. 5.- Одесса, 1966.- С. 149-162.
Загинайло А.Г. Монетные находки на Роксолановском городище. // МАСП.- Вып. 5.- Одесса, 1966.- С. 100-130.
Ілюстративні матеріали:
Генплан розташування городища.
Фото загального вигляду.
Фото загального плану.