Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2005 р. Церкви Холмської єпархії

Перші згадки про церкву походять з люстрації 1565 р. Судячи з запису “піп руський, тому що ще вільного права, нічого не дає, але теж по скінченню свободи має давати звичаєм інших попів”, 1 то це була перша в селі церква. На початку XVIII ст. Микола Сєнявський, дідич села, надав привілей священикам, що постраждали від переходів військ. 2 У 1739 р. виставлено нову дерев’яну церкву. 3 Ремонтована у 1811 р. 4 Ліквідовану під час австрійського панування парафію відновлено у 1842 р. 5, коли парафіяльна церква в Бабичах перейшла на православ’я. З 1875 р. – православна. Під час бурі 1905 р. будівля нахилилась і дала тріщину. 6 Проект нової дерев’яної церкви, виконаний єпархіальним архітектором А. Пуринґом у 1911р., був відхилений. 7 Тоді у тому ж році він виконав проект мурованої споруди, 8 затверджений єпархіальним управлінням. Але до початку війни до будівництва не приступили. Зачинену після першої світової війни церкву розібрано у 1935 р. 9

Це була дерев’яна тризрубна одноверха будівля. Складаляся з ширшого квадратового в плані зрубу нави посередині, до якого зі сходу прилягав вужчий гранчастий вівтар, а з заходу – прямокутний бабинець. Вищий зруб нави вінчав верх з двома четвериковими заломами, вкритий восьмибічним наметом зі сліпим ліхтарем і маківкою. Вівтар накривав високий п’ятисхилий дах, гребінь якого сягав середини першого залому нави. Над бабинцем здіймався високий ярус стовпової вежі-дзвіниці, накритий пірамідальним наметовим дахом. Оточувало церкву піддашшя, оперте на фігурні випусти вінців зрубів. Стіни підопасання були відкриті, надопасання і дзвіниці – шальовані вертикально дошками і лиштвами і завершені профільованим ґзимсом. Дахи були криті ґонтами, восьмибічний намет нави – бляхою.

1. Жерела до історії України-Руси. – Львів, 1897. – Т. 2. – С. 219.

2. Katalog dokumentów różnej proweniencji 1397-1794. // Archiwum Państwowe w Lublinie. – Lublin, 1998. – S. 46.

3. Историко-статистическое описание церкви и прихода в селе Рожанец. // ХВЕВ, 1892. № 13. – С. 238-239; ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 585.

4. Górak J. Typy i formy drewnianej architektury sakralnej Lubelszczyzny. // Kwartalnik architektury i urbanistyki. – Warszawa, 1987. Т. ХХХІІ. Z. 3-4. – S. 239-250.

5. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1888. T. 9. – S. 853.

6. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1903.

7. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1960.

8. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Rząd Gubernialny Lubelski, Sygn. l911:15.

9. Górak J. Typy i formy drewnianej architektury sakralnej Lubelszczyzny. // Kwartalnik architektury i urbanistyki. – Warszawa, 1987. Т. ХХХІІ. Z. 3-4. – S. 239-250.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 353 – 354.