Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2005 р. Церкви Холмської єпархії

2005 р. Церкви Холмської єпархії

Розмір зображення: 800:635 піксел

Загальний вигляд з позиції А1. Фото автора, вересень 1997 р. Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 363.

Вперше згадується у податкових реєстрах 1564 р. 1 У акті візитації Феліціана Волод-ковича 1731 р. є її опис:

“Церква дерев’яна. Бабинець і на нім дзвіниця, перед ним маленький ґанок. З бабинця двері в церкву (наву). Сама церква (нава) крита ґонтами, посередині баня з залізним хрестом. Інший хрест на дзвіниці”. 2

У 1749 р. священик був учасником Білопольського собору духовенства Холмської єпархії. 3 Як свідчить акт візитації єпископа Максиміліана Рилла 1775 р., тоді в селі була “нова церква Зіслання св. Духа з одною банею”. 4 Поряд з церквою у 1780 р. зведено нову дерев’яну дзвіницю. 5 У 1873-1878 рр. 6 збудовано нову муровану церкву, посвячену св. Кирилу і Методію, з 1875 р. – православну. Ремонтована у 1889 р. 7 Зачинена після першої світової війни. Відновлена православна парафія у 1939 р. 8 Під час нападу на село польської банди 10 березня 1944 р., коли було вбито понад 700 українців, була спалена і місцева церква, в якій мешканці шукали порятунку. 9 Після виселення українців під час акції “Вісла”, церква перетворена на костел того ж імені.

Розташована в центрі села на рівній ділянці. Мурована тинькована споруда з класицизуючим вистроєм екстер’єру. До квадратової в плані нави прилягають рів-ноширокі, дещо нижчі об’єми прямокутних коротких вівтаря та бічних рамен і рівнови-сокого витягненого прямокутного бабинця. З півночі до вівтаря прилягає добудована пізніше прямокутна захристія. Вищий об’єм нави і бабинця накритий двосхилим дахом, увінчаним чотирибічною вежечкою-сиґнатуркою, критою високим наметовим верхом. Бічні рамена вкриті двосхилими дахами, гребені яких сягають карнизу стін нави, і утворюють на причілках трикутні фронтони. До бабинця з заходу прилягає нижчий рівноширокий присінок, над центральною частиною якого здіймається квадратовий в перекрої ярус вежі-дзвіниці, увінчаний восьмибічною банею, завершеною стіжковим верхом. Стіни церкви тиньковані, прикрашені пілястрами і завершені профільованим карнизом. Великі прямокутні вікна в обрамуваннях, тягнених в тиньку, мають півциркульне завершення. У півциркульно завершеній ніші на західній стіні ярусу дзвіниці тепер розміщено зображення св. Кирила і Методія, виконане в техніці сґрафіто.

1. Gil A. Prawosławna eparchia Chełmska do 1596 roku. – Lublin-Chełm, 1999. – S. 184.

2. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 779, a. 52.

3. Петрушевич А. Холмская епархия и святители ее по 1866 год. – Львів, 1867. – С. 82.

4. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 774.

5. АРР, ABGKP, sygn. 287, a. 33.

6. Chodkiewicz A. Kult Cyryla i Metodego na ziemiach Polskich. // Polska-Ukraina 1000 lat sąsiedztwa. Przemyśl, 1990. T. 1, S. 269.

7. ХВЕВ, 1889. № 24. – C. 465-467.

8. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм 1941.

9. Костик П. Трагічна доля Холмщини і Підляшшя. – Львів, 1997. – С. 93-94.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 363 – 364.