2018 р. Звід пам’яток України

Церква Параскеви (дер.) 1830 р.

Має давню історію православний храм села Самари. У люстрації Ратенського староства за 1565 р. згадується платник податку, (тоді називали «поклону») «pop ruski». Він мав давати в Ратнівський королівський замок щороку 4 гр., а прихожани – пасхальні крашанки. Та цю повинність замінили, як зазначається в люстрації, на 24 гроші на рік.

У 1618 р. на Ратнівщині діяло 16 церков, з них три – в самому Ратному, одна в Самаровичах. За них платила польському королю контрибуцію орендна власниця Ратнівського маєтку Єлизавета – вдова королівського маршала Сенявського.

Історик М. Теодорович записав легенду, згідно з якою першу церкву в Самарах в XVI столітті побудувала королева Бона з вдячністю св. Параскеві.

Королеву в цих місцях спіткало якесь нещастя, а молитва до святої допомогла їй позбутися лиха.

Церква стояла досить довго в центрі села, але її знищила пожежа. На цьому ж місці у XVIII ст. побудували нову, яка простояла понад сто років, однак і її, пограбувавши, спалили. Приміщення церкви в ім’я Св. великомучениці Параскеви, яке збереглося до наших днів, спорудили на кошти прихожан.

Храм дерев’яний, на кам’яному фундаменті, прямокутний в плані, трьохчастинний (традиція ранніх церков хатнього типу), покритий двосхилим дахом, увінчаним в середній частині по гребеню стилізованим головком. На західному і північному фасадах пам’ятника – колончаті ганки, що відображають вплив класицизму. Зруби церкви обшиті вертикально з нащельниками. Оздоблення інтер’єру XIX ст.

Церква у XIX ст. володіла 170 десятинами землі. Правда, історик церкви того часу зазначав, що розкиданість селян на далеких хуторах не дає їм змоги відвідувати храм, вони забувають найнеобхідніші молитви. Це шкідливо впливає на виховання підростаючого покоління. Священиками у XIX ст. були Михалевич О., Павлович І., Павлович О., Борецький А. Ф. та інші. У 1938 р. церкву було оновлено. Її капітальний ремонт проводився в 1990 р.

Священиками у церкві служили з 1970 р. Кужель Михайло Володимирович, в 1986 р. – Макарчук Володимир Артемович.

Дзвіниця церкви Параскеви (дер.) 1876 р., розташована біля церкви.

Дзвіниця збудована окремо від церкви й мала 5 дзвонів. Найбільший – із зображенням Богоматері й Архістратига Михайла важив 10 пудів. Дзвіниця розташована на південний захід від церкви.

Дерев’яна, двоярусна (восьмерик на четверику), верхній ярус – каркасний, покрита восьмигранним шатром, увінчаним головком. Прорізи завершені парними трикутниками.

Джерела та література:

Антонюк Я. М. Трагедія руйнації храмів. Волинська область. ХХ століття: історико-краєзнавчий довідник. – Луцьк : Надстир’я, 2014. – 280 с.;

Денисюк В. Т., Денисюк І. О. Самари / В. Т. Денисюк, І. О. Денисюк // Ратнівська земля. – Луцьк : Надстир’я, 2003. – 452 с.;

Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. – К. : Вид-во Акад. наук УРСР, 1970;

Лях М. 185-річчя храму із владикою / М. Лях // Ратнівщина. – 2015. – 17 лист. – С. 2;

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Ил. справ.-каталог). В 4-х т. – К. : Будівельник, 1983 – Т. 2;

Тарасюк Н. Самари і сільська церква / Н. Тарасюк // Ратнівщина. – 1995. – 8 лют;

Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся : (Краєзн. Словник – від найдавніших часів до 1914 р.). – Т. 2. – Вінніпег, 1986. – 578 с.;

Церква св. Параскеви / Енциклопедія пам’яток // [].

;Ювілей Самарівської церкви Ратнівського району // Ратнівщина. – 2015. – 7 лист. – С. 8.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 386 – 388.