Могила Гордєєва П.В.

Артем Серенок

Могила Гордєєва П.В., 1984 (іст.). У центральній частині Лазарівського кладовища.

Гордєєв Петро Володимирович [30.10.1952, м. Жданов (нині Маріуполь) Донецької обл. – 30.11.1984, м. Шостка] – воїн Збройних Сил СРСР. Загинув в Афганістані.

З 1960 по 1968 навчався в середній школ № 2 м. Жданів, з 1968 по 1971 – в ПТУ № 2 м. Жданів (нині Маріуполь). Працював слюсарем на заводі «Ждановмаш». З 1972 по 1975 навчався в Жаданівському металургійному технікумі. Після закінчення технікуму переїхав до Шостки.

23 листопада 1975 призваний до лав Радянської Армії. У 1980 закінчив школу прапорщиків. З 1983 проходив службу в Афганістані, в/ч. пп. 38021. Був техніком господарчої частини 2-го трубопровідного батальйону Брав участь у бойових діях у провінціях Мазорі-Шариф, Баклан, Чарикан, Парван і у районі перевалу Саланг. Загинув 30 листопада 1984. Згідно до указу Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1989 нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).

У 1984 на могилі встановлено гранітний обеліск /1,8 м/, на фасадній частині якого портрет загиблого та напис.

[Паспорти військових поховань Сумського обласного військкомату. Облікова картка № 1644; Чорні Тюльпани : Афганський мартиролог України. – К., 1999. – С. 421.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1291.