Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Церква Різдва богородиці (стара)

Церква Різдва богородиці (стара)

Церква Різдва 1643 р. (дерев.) і дзвіниця 1643 р. (дерев.) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною : список. – К. : Держбудвидав, 1956 р., с. 38].

Церква 17 ст. (дерев.), перебуд. 1780 р. [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].

Церква Різдва та дзвіниця 1643 р. (дерев.) [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Церква Різдва богородиці 1643, 1797 р. (дерев.) і дзвіниця 1797 р. (дерев.) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Близько 1800 р. маляр Петро Токаревич розписував церкву (напис на стіні вівтаря) [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 168].

Цей тип храму поширений на невеликій території з центром у Крайникові. На південь від Крайникова – у Стеблівці є храм, збудований у 1780 р. (на місці церкви, спорудженої в 1646 р.). Він відрізняється від крайниківського насамперед тим, що башта у нього масивніша, а шпиль – вищий. Крім того, вівтар, нава та бабинець присадкуватіші, а покрівля нижча, з менш стрімкими спадами. Рисунок ґонтової обшивки крупніший; поріз-ка на одвірках не стародавня геометрична, а рослинна, барочних форм. Вінчання шпилів – шедевр ковальського мистецтва – має вигляд металевого мережива, серед якого важко розпізнати основу композиції – хрест. Коваля захоплювала не релігійна символіка, а радість творчості, свідомість свого таланту [Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 365].

16. с.Стеблівка Закарпатська обл. Хустський район. Церква Різдва Пр.Богородиці, XVI ст., перебудова 1797 р. Спалена в липні 1994 р. Мармороського типу.

Прямокутні рівноширокі зруби пави і бабинця та вужчий гранчастий вівтар вкриті двосхилими дахами (над східною частиною вівтаря – п’ятисхилим з нижчим гребенем). Над бабинцем здіймаєгься висока вежа-дзвіниця з світлицею у верхньому ярусі, вкрита високим шпилем, оточеним по кутах чотирма меншими. Навколо церкви – піддашшя, над яким на чільному фасаді влаштована відкрита аркада.

Джерело: Слободян В. Шедеври української сакральної дерев’яної архітектури. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 54.

Довідка на сайті

Довідка на сайті

Довідка на сайті