2000 р. Церкви України: Закарпаття
Стеблівка Хустський район
Церква Різдва пр. богородиці. XVI ст., 1794.
Важко віддати перевагу котрійсь із готичних церков Хустщини. Завжди найкращою здається та, яка щойно з’являється перед очима. Досить було підійти до церкви в Стеблівці, щоб повірити, що наближення до ідеалу в мистецтві можливе. Майстрам вдалося органічно поєднати архітектуру, різьбярство, настінний розпис та малярство.
Найдавніші частини храму – зруби збудували з величезних дубових колод довжиною 14 м. Вівтарну частину зробили у формі тригранної апсиди і відповідно вона мала гранчасте опасання і дах.
Маленькі віконця під опасанням мали аркові завершення, віконця вище опасання – квадратні у вівтарі і здвоєні, прямокутні в наві. Віконця мали залізні ковані грати готичного типу. До закритого ґанку з арковими прорізами вів портал, оздоблений багатим бароковим різьбленням.
Одвірки порталу і вхідних дверей були прикрашені різьбленим мотивом лози. Вежа мала підсябиття з фігурно обробленими кінцями дощок. Високий шпиль та чотири маленькі шпилі увінчувалися розкішними кованими хрестами.
Інтер’єр храму з трьома стрімкими арковими склепіннями над бабинцем, навою та вівтарним зрубом вражав досконалістю архітектури й багатством оформлення. Внутрішні стіни нави й вівтаря прикрашували розписи початку XIX ст. Малювання вже майже щезло, але навіть у такому стані створювало враження величі та декоративності.
У вівтарі написано дату – 1805 або 1815 р. та ім’я автора малювання – Петро Токарьов. У церкві зберігався іконостас з образами XVIII ст.
Високу дерев’яну дзвіницю, що колись стояла біля церкви, перенесли до нової православної церкви, а в 1992 р. – розібрали. В єпархіальних документах 1751 р. церкву згадано як вкриту шинґлами, в доброму стані, не знати ким освячену, з двома дзвонами, присвячену св. Параскевії, а в 1801 р. є такий запис: “.. .Церква нова із дубових бервен составлена, турня на фундаменті мурованом є поставлена, має 3 звони, но требует на єдні ризи 119 ринских, на іконостас 350 ринск., а на мальованя 850 ринских”.
Знищення цієї церкви під час пожежі в серпні 1994 р. – непоправна втрата для української культури і світового загалу.
Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 536 – 540.