Кладовища

Історія кладовищ – досить цікава сторінка загальної істрії кожного населеного пункту.

Сумські кладовища також зберігають інформацію про прожиті містом роки. До 17 ст. Суми були містом-фортецею, всередині якої знаходились і кладовища. Під час нападів ворогів захисники міста боронили не тільки живих, а й померлих.

З часом навкруги фортечних стін стали виникати поселення-посади – Засумський, Холодна Гора, Нове Місто. У посадах зводили свої церкви: Іллінську, Різдва Богородиці (поблизу сучасного Палацу культури ОАО СМНВО ім. М.В.Фрунзе), Троїцьку. Та мещкнці посадів продовжували хоронити своїх близьких на території фортеці. Одне кладовище було біля Спасо-Преображенського собору і Миколаївської церкви (в районі пл. Незалежності), інше – біля Покровської (район ЦУМа та скверу на Покровській пл.).

На поч. 18 ст., після російсько-шведської війни, місто почало розростатись і біля посадських церков почали виникати стихійні кладовища. Тоді ж було закрито для захоронень кладовища у центрі міста. Виняток робили тільки для померлих священнослужителів та родовитих городян.

Холодногірське кладовище розташовувалось на території сучасного ВНІІ «Компресормаш», ближче до залізниці.

У 1786 Катерина ІІ затвердила генеральний план забудови Сум, де було передбачено ділянки під нові кладовища. Трохи пізніше було закладено Петропавлівське кладовище (нині Міське). На ньому вперше відводились спеціальні ділянки для неправославних – католиків, іудеїв, представників різних протестантських церков.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 190.