Загальні відомості про місто Суми

Лада Сапухіна-Рижкова

Суми – адміністративний, економічний і культурний центр Сумської області, розташований на берегах річки Псел, її притоки Сумки (до 19 ст. – Сума) і притоки останньої – Стрілки ( до 19 ст. – Сумка).

Виникнення Сум пов’язане з подіями Національно-визвольної війни українського народу сер. 17 ст. В історичній літературі наводяться різні дати заснування міста: 1651, 1652, 1653, близько 1653, 1655 тощо. Український історик, археограф і археолог В.Юркевич навів переконливі аргументи на користь заснування м. Сум у 1655 [Юркевич В. Еміграція на схід і залюднення Слобожанщини за Б. Хмельницького / В. Юркевич. – К., 1932. – С. 128 – 130.]. Ця дата підтверджується відомими на сьогоднішній день архівними документами [Російський державний архів давніх актів, ф.210, Бєлгородський стіл, стовп. 405, арк. 735 – 736.].

Засновниками міста були українські переселенці з містечка Ставище на Київщині, які, рятуючись від польсько-шляхетського гніту, на чолі з отаманом Герасимом Кондратьєвим прийшли в місцевість при злитті річок Псла, Суми і Сумки і осіли тут. 1658 під керівництвом воєводи А.Арсеньєва було зведено укріплення Сумської фортеці.

На честь Кондратьєва у 2004 на Воскресенській церкві, спорудженій його коштом та коштом його сина Андрія, теж сумського полковника, встановлено бронзову меморіальну дошку. У цій церкві знаходилась усипальниця родини Кондратьєвих, зруйнована у 50-ті рр. 18 ст. зі сваволі священика цієї церкви М.Ставровського [Лебедев А. Применение наказаний в среде духовенства Белгородской епархии в XVIII в. / А. Лебедев // Русская старина. – 1892. – Т. 37. – С. 326.].

Найбільш вірогідно, що свою назву Суми успадкували від назви двох річок: Сума і Сумка. За твердженням дослідників топонімії гідронім Сума розшифровується як «річка у низькій, заболоченій місцевості» (від тюрського «су» – вода і фіно-угорського «ма» – земля ) [Беценко Т. З топонімії Сумщини / Т. Беценко // Земляки : альманах Сумського земляцтва в Києві. – Суми, 2004. – С. 150 – 151.].

1659 місто стало центром Сумського слобідського козацького полку, а осадчий отаман Г. Кондратьєв – його першим полковником [Юркевич В. Еміграція на схід і залюднення Слобожанщини за Б. Хмельницького / В. Юркевич. – К., 1932. – С.134.].

З полкового центру Суми у 1765 перетворилися на провінційне, а у 1775 повітове місто Слобідсько-Української губернії (до 1780), Харківського намісництва (до 1796), потім Слобідсько-Української губернії, перейменованої у 1835 на Харківську.

За роки радянської влади відбувся ряд змін в адміністративному статусі міста. 1923 воно стало центром округу, 1930 – містом республіканського підпорядкування і з лютого 1932 – центром району Харківської області. 10 січня 1939 Суми стали обласним центром.

Нині місто поділяється на два адміністративні р-ни – Ковпаківський і Зарічний, створені у 1973. На 01.01.2015 площа міста становить 145 кв. км, населення з підпорядкованою Ковпаківському р-ну Піщанською сільрадою (с. Верхнє Піщане, с. Житейське, с. Загірське, с. Кирияківщина, с. Піщане, с. Трохименкове) – 268 642 особи.

Суми – значний вузол залізничних і автомобільних шляхів. Основними видами міського транспорту є тролейбуси, автобуси, маршрутні таксі.

З Сумами пов’язані життя і творчість ряду діячів науки та культури. Тут народилися автор грунтовної праці, присвяченої історії гірничої справи в Росії, В.Крамаренко (1732 – після 1796), вітчизняний лікар і вчений П.Симонтовський (1747 – 1815), український натураліст і медик І.Калениченко (1805 – 76). У 2-й пол. 18 ст. Суми не раз відвідував видатний філософ, просвітитель і поет Г.Сковорода. На жаль, пов’язаних з цими людьми реалій не збереглося.

У кін. 18 – на поч. 19 ст. Сумським городничим, а потім повітовим маршалком був автор присвячених Г.Державіну віршів «Оди на 1813 год», педагогічної праці «О воспитании юношества» та інших творів Іван Богданович (1831 – помер у Басах, там і похований, могила не збереглася). 1796 у нього жив його брат, поет, член Російської Академії Наук І.Богданович, чия поема «Душенька» користувалася величезним успіхом і вважається чи не найкращим твором російської літератури 2-ї пол. 18 ст. У Сумах народився М.Богданович (1805 – 82) – син Івана Богдановича, військовий історик, генерал-лейтенант, автор грунтовних праць про історію царювання Олександра I, про О.Суворова, про війни 1812 – 14 рр., Кримську та ін. [Венгеров С. А. Критико-биографический словарь русских писателей и ученых / С. А. Венгеров. – СПб., 1895. – Т. IV. – С. 88 – 90, 93 – 99, 241 – 262.].

Уродженцем Сум є відомий у свій час петербурзький видавець і книготорговець І.Лисенков (1810 – 81), дружні стосунки з яким підтримували О.Пушкін, І.Крилов, М.Гоголь, Т.Шевченко [Смирнов-Сокольский Н. Рассказы о книгах / Н. Смирнов-Сокольский. – М., 1960. – С. 350.]. 1841 І.Лисенков видав поему Т.Шевченка «Гайдамаки».

1835 в Сумах народився відомий підприємець, банкір і меценат О.Алчевський.

У 1817 – 18 в місті мешкав декабрист С.Волконський, який керував розквартированою тут бригадою 1-ї Уланської дивізії.

У Сумському повітовому училищі 1829 – 32 працював викладачем математики український поет-романтик, перекладач українською мовою «Нового Завіту» П.Морачевський. Він створив у Сумах поезії «Дорога», «Первое Мая», «Монастырь», віршовану комедію «Сумская причудница» та ін. твори [Науменко В. Ф. С. Морачевский и его литературная деятельность / В. Ф. Науменко // КС. – 1902. – ноябрь. – С. 172 – 173, 177.].

Уродженцями Сум є художник К.Власовський (1863 – 1922), доктор медицини Б.Дробний (1869 – ?); український робітничий поет і письменник А.Шабленко (1872 – 1930), творчому зростанню якого сприяв Максим Горький; вчений у галузі лісознавства, геоботаніки і екології лісу Б.Іваницький (1878 – 1953), який був головою УНР у 1942, 1950; літературознавець, громадський діяч П.Зайцев (1881 – 1965); український ботанік, професор О.Коршиков (1883 – 1942), який загинув у нашистських застінках; актор В.Василенко (В.Капраков; 1867 – після 1930).

У червні 1859 в місті проїздом побував великий український поет Т.Шевченко. У сквері по вул. Соборній стояв встановлений 1926 пам’ятник роботи скульптора І.Кавалерідзе, який 1957, за рішенням місцевої влади, був зруйнований. На його місці встановлений новий пам’ятник роботи місцевого скульптора Я.Красножона.

У Сумах народились письменник І.Снєгірьов (1903 – 56), російський поет і драматург, лауреат Державних премій СРСР 1941, 1946 рр. В.Соловйов (1907 – ?), поет-пісняр М.Пилипенко (1919 – 57), кінорежисер, сценарист, народний артист РРСФР, лауреат державної премії СРСР 1946, 1950 рр. Б.Долін (1903 – 76), вчений у галузі будівельної техніки, академік, секретар Академії будівництва і архітектури УРСР І.Литвинов (1907 – 76) та ін.

Сумське музичне училище (нині Сумське вище училище мистецтв і культури ім. Д.Бортнянського) закінчив народний артист України В.Білоножко, медичне училище – педіатр, член-кореспондент Академії медичних наук, академік Академії вищої школи України І.Сміян, середню школу № 4 – доктори технічних наук А.Павлюченко, В.Склабінський, класичну гімназію № 2 (нині Олександрівська гімназія) – доктор математичних наук, професор Ю.Берест, який викладає в одному з Нью-Йоркських університетів та ін.

Нині серед провідних підприємств міста – ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе», ВАТ «Сумихімпром», АТ «Сумський завод насосного і енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», ВАТ «Центролит», ВАТ «Селмі», приватні фірми та СП, зокрема, «Укрросметал» та ін. При науково-виробничих об’єднаннях працюють науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут компресорного машинобудування та науководослідний проектно-конструкторський інститут атомного і енергетичного насособудування.

Станом на 2012 у місті діють три університети (Сумський державний педагогічний університет ім. А.С.Макаренка, Сумський державний університет, Сумський національний аграрний університет), Українська академія банківської справи, відділення Харківського університету МВС України, декілька філій приватних вищих навчальних закладів, вищі навчальні заклади І – ІІ рівнів акредитації, 8 закладів професійно-технічної освіти, 36 середніх загальноосвітніх навчальних закладів, 3 спеціалізовані (корекційні) загальноосвітні заклади, Ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. І.Г.Харитоненка, Сумська обласна гімназія-інтернат для талановитих та творчо обдарованих дітей, Міжшкільний навчально-виробничий комбінат, 35 дошкільних навчальних закладів, 7 позашкільних установ, 3 приватних навчальних заклади. Загалом мережа установ галузі «Освіта» включає 85 установ. Медична допомога населенню міста надається 8 лікувально-профілактичними закладами, що підпорядковані управлінню охорони здоров’я Сумської міської ради. Крім того в обласному центрі функціонують 11 закладів охорони здоров’я обласного підпорядкування.

На території міста містяться 60 закладів культури. Серед них театр драми і музичної комедії ім. М.Щепкіна, театр для дітей та юнацтва, обласна філармонія, обласний художній музей ім. Н.Онацького, обласний краєзнавчий музей, будинок -музей А.Чехова, Палац культури ім. М.В. Фрунзе ТОВ «Фрунзе-Сервіс», будинок культури «Хімік» ВАТ «Сумихімпром», 2 кінотеатри, Сумське вище училище мистецтв і культури ім. Бортнянського, 4 музичні школи, клуби тощо. Діти сумчан мають нагоду розвивати свої творчі здібності у 5 школах естетичного виховання. Централізована міська бібліотечна система налічує 29 бібліотек. Серед них Центральна міська бібліотека ім. Шевченка та її 18 філій (загальний книжковий фонд близько 1 000 000 примірників), які роззосереджені у кожному мікрорайоні міста. Крім них, для жителів міста відкриті обласна універсальна наукова бібліотека (книжковий фонд – 590 293 примірника) та обласна бібліотека для дітей ім. М. Островського(книжковий фонд – 176 192 примірника).

У Сумах регулярно проводяться концерти та фестивалі органної і камерної музики.

Творча інтелігенція гуртується у Спілки письменників, художників, архітекторів, журналістів, музикантів, а також інших творчих спілок. Діє мистецький центр «Собор».

У місті Суми 197 колективів фізичної культури, де працюють 735 спеціалістів, 22 дитячі спортивні школи, де займаюься спортом 6026 дітей та підлітків. До послуг сумчан 4 стадіони, 1 легкоатлетичний манеж, 168 спортивних залів, 8 критих басейнів, 6 лижних баз, 8 хокейних коробок, дитячий футбольний центр «Барса».

Сумчани пишаються своїми земляками – дворазовими Олімпійськими чемпіонами В.Голубничим та О.Шапаренком, Олімпійським чемпіоном О.Кириченком, чемпіонкою світу з вільної боротьби К.Бурмістровою, срібною призеркою Олімпіади в Нагано О.Петровою, багаторазовами переможцями і призерками міжнародних змагань з біатлону сестрами Валею та Вітою Семеренко.

Історія міста залишила нащадкам цікаві пам’ятки археології, історії, архітектури, монументального мистецтва, місця, пов’язані з життям та творчістю видатних особистостей. Виявлення й дослідження їх дає змогу відновити в пам’яті народу багато забутих сторінок нашого міста.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 84 – 87.