2005 р. Церкви Холмської єпархії
Найдавніші згадки датуються 1472 р. 1 В податковому реєстрі 1564 р. відзначена “руська церква”. 2 1623 р. місцеві мельник Трофим і війт Григорій подарували до церкви “Євангеліє-тетр”, про що свідчить покрайній напис:
“на имя Трофим мельник теребіскы извололься есми з Григорьем вуйтом на нашего млстваго и своими женам на имя Полинагьею и Оленою и з дітками своими надали есмо сию книгу евангелїе ку цркви стго славнаго пророка Ильи оу сели в Теребіньи вічънои и непорушъно сію книгу от цркви Бжия нихто не мает рушити ни панъ нї епспъ ни властител ни настоятелъ а хто бы еи имілъ отдалити от цр…. Бжія тот имаетъ с нами суд иміти перед млст… Бгом при животі их и жен ихъ многа літа им а по животі их и жен их и діток их вічная памятья”. 3
Судячи з характеру письма, це сталося в другій чверті XVI ст. У 1749 р. священик був учасником Білопольського собору духовенства Холм-ської єпархії. 4 У 1779 р. на місці попередньої зведено нову дерев’яну церкву. 5 З – 1875 р. православна. У цьому ж році частково відновлена і перебудована (зокрема встановлено цибулясті маківки російського типу). 6 Після першої світової війни перетворена на костел. 7 Будинок молитви, збудований на початку 1930-х рр., розвалений під час акції нищення церков на Холмщині 7-8 липня 1938 р. 8 Відновлена православна парафія діяла під час німецької окупації. 9 Після виселення українців під час акції “Вісла” у 1947 р. зачинена, а у 1950 р. перетворена на костел св. ап. Петра і Павла. 10 Ремонтована у 1950, 1979 та 1982 рр. 11
Розташована при дорозі віддалено від сучасної сільської забудови. Тризрубна орієнтована будівля на підмурівку, близька до галицької та волинської шкіл сакрального будівництва. Складається з ширшої квадратової нави та рівношироких вужчих квадратового бабинця та гранчастого вівтаря з прямокутною захристією з півночі. Стіни четверика надопасання нави переходять у світловий восьмерик, вкритий низьким восьмибічним наметом і завершений цибулястою маківкою на сліпому ліхтарі. Подібні ліхтарі вінчають гребені двосхилого причілкового даху бабинця та п’ятисхилого вівтаря. Церкву оточує (за винятком західної стіни бабинця та ризниці) невелике піддашшя, оперте на випусти вінців зрубів та приставлені кронштейни. На західному фасаді вхід в церкву підкреслює ґанок з двох різьблених стовпців. Стіни церкви шальовані вертикально дошками і лиштвами, дахи, баня і піддашшя криті бляхою. В інтер’єрі простір нави розкритий у висоту до зеніту куполу, в бабинці і вівтарі – пласкі стелі. При західній стіні нави влаштовані невеликі хори, оперті на дві колони.
1. Seniuk В. Cerkwie w regionie Lubelskim. // Losy cerkwi w Polsce po 1944 roku. – Rzeszów, 1997. – S. 348.
2. Źródła dziejowe. Tom XVIII. – Warszawa, 1902. – S. 187.
3. Ясіновська О. Каталог кириличних рукописних Євангелій зі збірки Львівського історичного музею. – Львів, 1996. – С. 37.
4. Петрушевич А. Холмская епархия и святители ее по 1866 год. – Львів, 1867. – С. 82.
5. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1892, T. 12. – S. 302.
6. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 585.
7. “Наша батьківщина”!939. 4. 5.
8. Жуків Б. Нищення церков на Холмщині в 1938 р. – Краків, 1940.
9. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.
10. KZSzP. Z. 6. Powiat Hrubieszowski. – Warszawa, 1964. – S. 54-55.
11. Górak J. Dawne cerkwie drewniane w województwie Zamojskim. – Zamość, 1984. – S. 21.
Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 402 – 403.