Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1925 р. Деревяні дзвіниці і церкви Галицької України

Церква св. Параскевії в с. Топільниця на Бойківщині за Старим Самбором, з кін. XVIII ст. (рис. 57-61).

Церква ся збудована, як кажуть місцеві люди в кінці XVIII ст. фундатором п. Кобильницким [В. Щербаківський в своїй праці: Церкви на Бойківщині (Записки Наук. Товар. Львів 1913, Кн. 3 помилково вказує що ся церква був. Миколаївского монастиря. Монастирською була инша церква в с. Топільниці – Успенска (диви вище)]. Церква трехкамерного заложеня, двоповерха, з трьома банями, з яких у західній є дзвіниця з опасаням навколо будови. Бані перекриті 4-кутним стіжковим сильно спадистим дахом. Се найпростійший тип церкви, характеристичний для цілої Бойківщини. З особливостий конструкції треба вказати на поверх західної бані, де уміщена дзвіниця. Сей поверх значно виступає над входом до церкви, але виступ замасковано широким нависистим опасаням (рис. 58).

З деталів особливо цікаві: маківки двох бань з великим напустом дашків над ліхтарем (рис. 57), вхід до середини церкви з бабинця (рис. 60, дет. 1), двері – отвори до клиросів шостикутноі форми (рис. 60, дет. 2) і різьба по хорах (рис. 60. дет. 3) Дзвіниця над бабинцем нища від середньої бані і входить, як рівноважник до бані вівтаря, у загальну композицію.

Подібні церкви є в слід. місцевостях:

1) м. Турка з 1700 р. (Лушп. тб. XVI.) але з більшою скількістю ярусів і більше розвиненими і складними формами дзвіниці;

2) с. Кострини на Підкарпатю [Руд. Гулька Подкарпатска Русь. Деревляне церквы и дзвонице, серія І; Fl. Zapletal Drev«me chramy Jihokarpatskych Rusinu. Podkarpatska Ruś, Praha 1923, ст 99; A. Slransky, Drevena cirkevna architektura na Karpatech, „Stavitelske Listy,” ć 9. Praha 1923, ст. 117, 119, 121], лише з вищою від двох инших бань дзвіницею і більшою скількістю ярусів;

3) с. Ботелька ниж. [В. Щербаківский Архитектура у всіх вародів і на Україні ст. 223 і „Церкви на Бойківщині” Записки 1913: II. рис. 15] і

4) с. Бориня за Туркою [І. Грабарь Исторія русск искус; Архитектура II, ст. 371, 375] з більше розвиненими переходами в ярусах;

5) с. Суха коло Ужка на Підккарпатю [Fl Zapletal Podkarp. Ruś, ст. 101], з більшою скількістю ярусів та иншим характером маківок;

6) Ужок на Підкарпат. Укр. [Zapletal, ст. 116 і Гулька Подкарп. Русь, серія І] з 4-ма ярусами і без маківок;

7) с. Якимці, Рудецького пов. 3-банна церква кінця XVI ст. (?) у 3 яруси;

8) с. Таламаш на Підкарпатю з більшою скількістю ярусів і без маківок [В. Щербаківський Церкви на Бойківщині ст. 1- і рис. 8] (розібрана);

9) с. Устя епископске, трехярусна;

а на Підкарпатю в сс. 10) Вітка, 11) Перекресна, 12) Вишня студена, 13) Гусна, 14) Бистра (згоріла), 15) Верецка (розібрана).

Джерело: Січинський В. Деревяні дзвіниці і церкви Галицької України XVI – XIX ст. – Льв.: 1925 р., с. 45 – 46.