Монастир Успенський
Розмір зображення: 800:600 піксел
Фото Зенона Боровця і Богдана Тхора, 9 жовтня 2008 р.
Унівський монастир-фортеця 15 – 19 ст. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].
Регулярне планування має також монастир в Уневі (тепер Міжгір’я) на Львівщині, заснований у XV столітті [Буцманюк І. Унів і його монастирі. Жовква, 1904, стор. 9 – 35]. Від його первісних укріплень, істотно модернізованих у кінці XVI – на початку XVII століття, залишилися частина оборонних мурів і чотири вежі. Надбрамну вежу було пізніше майже зовсім перебудовано. Головний храм монастиря був розташований на найвиднішому місці, майже в центрі двору, але все-таки трохи ближче до брами. В зв’язку з тим, що храм не мав куполів, а лише двоспадовий дах з високими фронтонами, силует монастиря і його вигляд наближаються до звичайного замка. Монастирські споруди огороджували міцні стіни з високими баштами, що домінували над будівлями і храмом.
[…] У тих же випадках, коли храм був тридільний і безкупольний, для оборони найчастіше використовували башту над бабинцем (Бібрка), а іноді й верх церкви (Унів). Храм в Уневі тридільний. Притвор і неф у нього однакові завширшки, перекриті півциркульним склепінням з розпалубками, трохи вужча півциркульна апсида, перекрита конховим склепінням з розпалубками. Це дало можливість влаштувати на горищі рівний настил та розмістити по всьому його периметру бійниці.
[Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 40, 47]
Довідка у Вікіпедії: uk.wikipedia.org